Традиційна рубрика «Кулінарні витребеньки» сьогодні представляє спогади про студентське меню голови первинної профспілкової організації Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Миколи Баюрка.

«Був у нас на геофаці такий викладач – Микола Верещагін. Жив у гуртожитку, – згадує Микола Васильович. – Так ось найбільше нам запам’яталися його смакові вподобання: брав скибку хліба, мастив варенням і клав шматочки… сала! І так їв!». Серед меню студентів тоді були популярними смажені на салі яйця й печена картопля (також із цим продуктом).

Рецепт Миколи Васильовича годиться або для дуже заможних студентів, або для вихідців із села, де батьки тримають поросят. Бо на нього потрібна дуже велика кількість м’яса. Чим більше, тим смачніше. Отож, рецепт сезонний (для осені чи зими), коли настає час смакувати домашньою свіжиною. Якщо соковитий шматок філе чи реберець не влазитиме в морозильну камеру, а мама надумає занести його на зберігання до сусідів, або ж схоче дати комусь із родичів, то без зайвих роздумів хапайте і везіть до Вінниці. Приїхавши, не спішіть розпаковувати сумку з харчами. Передусім витягніть звідти м’ясо і починайте різати на шматки середнього розміру. Далі потріть декілька середніх морквин і поріжте кубиками три великих цибулини. Знайдіть якнайбільшу сковорідку. Головне, коли будете шукати, не кажіть істинної причини, чому вам вона знадобилася. Чутки про те, що ви привезли й готуєте багато м’яса, швидко розповзуться серед голодних студентів. Власне кажучи, запах почують і так, але тільки на вашому поверсі, сусідні про це не знатимуть. Скажіть, що збираєтеся насмажити гарбузового насіння та пообіцяйте принести жменю. Воно такого інтересу не викличе.

Отож, коли здобудете пательню, по-партизанськи забіжіть до кімнати, аби не привертати уваги сусідів. Вже там почистіть шість середніх картоплин, поріжте їх соломкою. Після цього без галасу проберіться на кухню, розігрійте сковорідку, влийте олію (можете навіть смальцю додати) і висипте дрібно нарізану цибулю. Смажена цибуля швидко розповсюдить аромат, але можете бути спокійні – особливого зацікавлення не викличе, тому вашого чаклування на кухні можуть і не помітити. Коли цибуля обсмажиться до ледь-ледь золотистого відтінку, додасте натерту моркву, потім – м’ясо. Ось тоді запах вашого кулінарного шедевру приверне увагу. Коли м’ясо майже повністю просмажиться, кидаєте картоплю, дві ложки майонезу чи томатної пасти. Тут, як кажуть, на колір і смак… Тушкуєте на середньому вогні, наприкінці приготування додаєте сіль та спеції за смаком. Посипаєте зеленню.

Поки дійдете до кімнати, у вас з’явиться чимало нових друзів. Тут усе просто: відправляєте їх за чашками, натякаєте на те, що «на суху» ваша страва дня «не піде» і робите собі свято. Інструкції на вечір: градус не понижувати, пісні після 23:00 не горлати, на пари зранку з’явитися. Смачного і гарного проводження часу!

Смакувала Діана КОЛЕСНИК