«Знаєш, ми майже незнайомі… І все ж пишу анонімного листа саме тобі. Ще влітку, під час вступної кампанії, я помітила тебе в юрбі. Авжеж, таку харизму важко не побачити.

Літо, очевидно, дійсно додало своїх фарб в нашу зустріч. Але я не писатиму листа кохання. Лише згадаю твою постать у своїх думках та викладу це на папері.

Чи хочу бути з тобою? Залишу це місце іншим. Та все ж твій голос хочеться слухати. У твої очі, віриш, хочу дивитися. А плечі, не дивуйся, обіймати. Як подивлюся на тебе здалеку, що часто люблю робити, можна подумати: «Сміливий хлопчина, не обділений увагою, має вдосталь талантів та прихильниць». Можливо, так і є…

Усе ж здається, що твоє серце вже давно шукає когось близького і не знаходить. Вірю, у твоїх очах з’явиться іскра, котра запалить усі почуття, які так довго ховалися. Тебе хочеться гріти посмішкою. Тебе хочеться робити щасливим. Певно, це моя симпатія до тебе говорить. Можливо, кричить душа. Але ж ми майже не знайомі, здавалося мені…

Навіки поруч.

****

Дорогі читачі! Якщо бажаєте зробити приємний сюрприз другові чи подрузі з нагоди знаменної події, привітати одногрупника чи викладача із Днем народження, освідчитися в коханні, або ж просто передати привіт, – скористайтеся нашою молодіжною газетою.

У «Студентській території» завжди вистачить місця для всіх, хто юний серцем і душею, цінує кожну неповторну мить бурхливого життя, а ще з гордістю називає себе представником великої університетської родини.

Чекаємо ваші листи на електронній поштовій скриньці journvinn@gmail.com.