П`ятниця ,29.3.2024
Banner

Інтернет-часопис

ОСТАННІ НОВИНИ
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Головна » 2016 » Березень » 15 » Євген ХОМИН: «Я ПРОСТО НАСОЛОДЖУЮСЯ СВОЄЮ СПРАВОЮ»

20:10
Євген ХОМИН: «Я ПРОСТО НАСОЛОДЖУЮСЯ СВОЄЮ СПРАВОЮ»


Найкраща здобич «вінницького вовка»: відверте зізнання

Тренер команди з американського футболу «Вінницькі вовки» – про улюблену справу, дитячу мрію обрати фах будівельника і розвиток досить нового виду спорту в рідному місті.

– Скільки часу ви працюєте тренером «Вінницький вовків»?

– Важко сказати «працюю». Це не робота, це хобі і покликання усього життя. Взагалі почали ми тренуватися років 8 тому і з того часу разом з Олександром Білоконем виконуємо роль (можна так сказати) тренерів команди разом з іншими хлопцями, які мають достатній ігровий досвід і репутацію в команді.

– Де набували досвіду до цього часу?

– Якщо говорити про спортивні секції, то до американського футболу, я як і більшість українських хлопчаків, займався європейським футболом. Потім була легка атлетика. Усі ці заняття тривали не більше року. Після цього був хокей на траві (ним займався приблизно три роки). Потім мій найкращий друг, а в подальшому і мій поплічник по команді Олександр Білоконь, познайомив мене з американським футболом і це змінило моє життя назавжди.

Якщо ж говорити про реалізацію в житті, то це були точні науки, в яких досить добре проявляв себе як у школі так і в університеті: займав призові місяця на обласних олімпіадах з математики, фізики, хімії. Брав участь у всеукраїнській олімпіаді з вищої математики від Вінницького національного технічного університету. Можна сказати, що це теж був один із напрямків самореалізації.

– Ким мріяли стати в дитячі роки?

– Будівельником! Ще змалечку у своїй пісочниці в бабусі в селі будував невеличкі будинки, робив усілякі водоспади. Такий собі ландшафтний дизайн в пісочниці (сміється).

– Що нового ви відкрили для себе у професії тренера?

– Я встиг тренувати і дітей, і студентів-однолітків, і доросліших за себе чоловіків.Це колосальний досвід спілкування з людьми. Для себе відкрив те, що більшість наших людей ліниві і не хочуть працювати чи то над собою, чи то на роботі, чи то задля інших цілей. Лінь – це велика проблема нашого часу. Інша перешкода – безвідповідальність. Як би це не звучало, але люди не відповідають за свої вчинки і слова. Ці дві риси трохи розчаровують, але разом з тим, є люди, які володіють протилежними рисами характеру і це просто прекрасно. Саме вони стають друзями на все життя, на них можна покластися в будь-який момент.

– Яким чином намагаєтеся розвивати американський футбол у Вінниці? Кого долучаєте до цього процесу?

– Минулого року ми стали першими в Україні, запросивши професійного тренера-американця до Вінниці. На жаль, він був змушений залишити країнучерез погіршення стануздоров’я.

Зараз ми допомагаємо нашим дівчатам набрати нових учасниць у секції з черліденгу, а також у жіночу команду. Цього року плануємо залучити нового головного тренера з США, а також кілька гравців-американців, які допоможуть розвинути наш футбол у Вінниці й Україні загалом.

Крім цього, плануємо цьогоріч набрати дитячу і юніорську секції, де тренерами будуть як наші гравці, так і американці. Діти зможуть вивчати англійську мову і основи футболу.

– Яку мету передусім ставите у своїй діяльності?

– Розвивати та популяризувати американський футбол і спорт загалом! Робити наше суспільство здоровішим! Допомагати дітям через спорт уникати і вирішувати життєві проблеми й негаразди, забирати їх «з вулиці».

– Які стосунки складаються із командою? Як вдається знаходити підхід і мотивувати учасників?

– Це не так складно, якщо людина адекватна і знає чого хоче від життя. А взагалі я надзвичайно комунікабельний, тому з цим проблем майже не буває.

– Як оцінюєте свою фізичну форму?

– Зараз знаходжуся не в найкращому стані, оскільки майже рік проходжу реабілітацію після травми.Цей сезон в ролі гравця доведеться пропустити.

– Чи не думали змінити фах?

– Ні. Це моє покликання, котре дуже добре вдається виконувати. Для чого шукати щосьінше?

– Які робочі моменти стали найяскравішими?

– Кожне тренування особливе. Кожна гра унікальна. Кожен гравець унікальна особистість. Тому для мене кожен момент яскравий. Я просто насолоджуюся своєю справою і кайфую від неї щосекунди!

Спілкувалася

Марина ДЯЧЕНКО

Фото
Ольги МІРОШНИЧЕНКО


Категорія: Спортивний щоденник | Переглядів: 861 | Додав: Gandziuk | Рейтинг: 5.0/13
Всього коментарів: 0

Ім`я *:
Email *:
Код *:


Головне Меню





Рубрикація
Із потоку новин
Культура
Обличчя
Дозвілля
Майстер-клас
Місто
Таїна фаху
Витоки
Потаємне
Слушна думка
77 чудес університету
Паралельний світ
Експрес-опитування
Дзеркальце моє, скажи...
Гумор
Різне
Стоп-кадр
Музика
Література
Вірші з шухляди
Позиція
Актуально
Спортивний щоденник
Життя зблизька

Друзі сайту













Пошук



Погода у Вінниці



Опитування

ВАШЕ УЛЮБЛЕНЕ МІСЦЕ ДЛЯ ПРОГУЛЯНОК У ВІННИЦІ:

Всего ответов: 21


Архів матеріалів





Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0