Часом те, що ми робимо, як висловлюємо думку й виглядаємо не подобається людям, які нас оточують. Кожен час від часу обов’язово помиляється, оскільки ніхто не є ідеалом. Потрібно вміти сприймати критику правильно.

Як би ми не засмучувалися, саме вона є запорукою розвитку. Якщо не вказувати на помилки, не вдасться їх виправити. Головне – відрізняти критику від образ. Першу порівнюють зі щепленням: тіло трішки пошкоджене, але згодом стане здоровішим. Та як же її «пережити»?

Насамперед варто пам’ятати, що виявлення недоліків має стати стимулом працювати над собою.

Психологи виділяють декілька етапів правильного сприйняття критики:

1. Заспокойся. Звісно, це неприємно, бо означає, що твоя робота не отримала очікуваної оцінки.

2. Запитай себе, хто тебе критикує. Можливо, ця людина упереджена й завжди налаштована проти тебе.

3. Подякуй своєму опонентові, адже він знайшов час для тебе і виявив зацікавленість.

4. Позбудься від думки, що ти повинен бути ідеальним.

5. Аналізуй різні позиції для розширення власного світогляду.

Студентам, певно, найважче – вперше почути критику в університеті від викладача. Одразу складається думка, що це абсолютний крах, педагог тебе недолюблює, прискіпується та намагається принизити. Коли виникає така ситуація, миттєво народжується мотив довести йому протилежне. Чим більше постараєшся, тим кращим буде результат. Згодом зрозумієш, що насправді наставник дав тобі змогу ще раз переглянути власну роботу і звернути увагу на її огріхи. Коли ж ти чітко розумієш, що зауваження несправедливі, то реагуй на них спокійно, з посмішкою. Це може означати, що ти – цікава особистість.

Критика – не привід зупинятися, а стимул рухатися вперед. Помилятися може кожен. Не ображайтеся й не впадайте в депресію, а безжурно приймайте рішення, які вважаєте правильними.

Підготувала Аліна БОНДАР