ОСТАННІ НОВИНИ |
21:03 МІЙ КОТЯРА | |
Заздрю своєму котові. Лежить собі й тільки час від часу вухом водить та лапкою смішно так дриґає – певно, щось сниться. Захотів їсти – прийшов, понявкав, а для певності можна ще й вилізти любій хазяйці на руки і зазирнути у вічі так жалісно-жалісно, що навіть кам’яний не витримав би. Не хочеш їсти? Все одно прийди, понявкай. Ну, треба ж нагадувати про себе, а то ще забудуть не дай Боже. Взагалі формула «прийшов, понявкав» є універсальною. Чи то тобі добре, чи нудить від «надцятого» карасика, чи на вулицю вийти хочеться, чи якась невдячна «мізерна людинка» місце твоє «коронне» зайняла… У будь-якій ситуації прийди і понявкай. Ех, і при всіх оцих недоліках любиш його, за вухом чухаєш, «прикриваєш» перед мамою, коли тарілку розіб’є, а у відповідь ніякої тобі взаємності. А ще… Ні, ну ви таке бачили? Оце пишу, а кіт наче відчуває, що про нього – прийшов і вмостив свій пухнастий зад просто мені на клавіатуру. Котяра! Любий мій котяра… Дарина МУДРАК | |
|
Всього коментарів: 0 | |