|
Навкруги
кучугури снігу, що рипить під ногами. Люди не затримуються надворі та гріються
при першій же нагоді. Зрозуміло, до нас прийшла пані Зима. Дуже часто мороз
застає зненацька там, де й не очікуєш. І так хочеться, щоб хтось підніс тобі
чашку гарячого чаю.
Та найсуворішою зимова пора стала
для безхатченків. Вони, як ніхто, відчувають усі мінуси погоди. Трапляються й
нещасні випадки. Саме з метою збереження людського життя на території Україн
...
Читати далі...
.
|
|
У
квітні 2012 року Вінниця стала першим містом України, в якому запровадили
проект зі встановлення Wi-Fi у трамваях.
З
метою підвищення рівня комфорту при проїзді в електротранспорті, у Вінницькій
міській раді спільно з комунальним підприємством «Вінницьке
трамвайно-тролейбусне управління» зародилася ідея щодо встановлення
безкоштовного Інтернет-з’єднання. Інженерам «Інтертелеком
...
Читати далі...
.
|
|
Близько місяця
тому стався зі мною один випадок, що змусив змінити деякі погляди. Поділюся
здобутим досвідом із вами.  При дуже
звичайних, сказала б навіть буденних обставинах, випала мені нагода
познайомитися з однією особою. Любов Михайлівна, жінка років сорока п’яти, всім
своїм виглядом справляла враження інтелігентної і вихованої людини. Було в ній,
знаєте, щось таке аристократично-стримане…
...
Читати далі...
.
|
|
Цьогоріч Україна відсвяткувала повноліття своєї незалежності. З цієї нагоди на вулицях Вінниці відбулося чудове та водночас магічне дійство, якого ще не бачили мешканці та гості: більше сотні прекрасних вінничанок у весільних сукнях крокували вулицею Соборна.  
...
Читати далі...
.
|
|
Щось зовсім нове. Щось дуже незграбне. Щось повне цілої низки розчарувань. Щось довге й інколи навіть цікаве. Безліч незнайомих облич (часом дуже злих, особливо опісля пар, під час яких саркастично насварив викладач). Безліч певним чином незнайомих і певним чином непотрібних дисциплін. Незбагненна кількість байдужості, що так і преться з усього навкруги у цьому чужому місті (з трамваїв, вулиць, від гуртожитських сусідів). І що було (та й, власне, і досі є) найгіршим для мене – всюдисуща сірість: будинків, асфальту, ці напівхворі дерева, що ростуть у точно відведеному для них місці, ці застояні вицвілі води Південного Бугу..
...
Читати далі...
.
|
|
|
