Окрім сучасної назви, Вінницький педуніверситет упродовж 105 років іменувався по-різному. Пригадаймо сторінки історії становлення. Уперше інституту присвоїли ім’я Володимира Леніна у 1922 – у рік українізації та голоду в Україні. Тоді ж з’явилися перші профспілки ВНЗ.

Студенти почали активно організовувати загальноінститутські та загальноміські заходи. Відбувалося залучення молоді до українізації радянського керівництва м. Вінниці.

У 1933 р. інститути соціального виховання перетворили в педагогічні. Наш заклад мав три факультети: історичний, мовно-літературний та фізико-математичний. 1935-го виш реорганізували у Державний учительський інститут із терміном навчання 2 роки, а в 1937 закладу присвоїли ім’я Миколи Островського. Протягом воєнного періоду роботу то призупиняли, то відновлювали.

Із роками в інституті вдосконалювали матеріально-технічну базу, активізували навчально-виховний процес, покращували науковий потенціал студентів і викладачів. Нарешті постановою Кабінету Міністрів України №122 від 4 лютого 1998 р. інститут було реорганізовано у Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, акредитовано за статусом вищого закладу освіти IV рівня.

Alma mater зазнала чимало перипетій. Не забувайте про важливі віхи її становлення. Намагайтеся внести свою лепту в успішне майбутнє рідного вишу.

Роман ЄФРЕМЕНЮК