ОСТАННІ НОВИНИ |
12:36 ТАМ, ДЕ НЕБО ПОВНЕ ЗІРОК | |
Там десь сонце встає. Десь по інший бік гігантської планети. Розливає свої кольори, запалює горизонт, привертає погляди усіх шукачів романтики, усіх, хто вже розлучився зі сном і тепер тре дещо червоні заспані очі. Там заливаються піснею солов’ї, а півні вже готові прокричати своє одноманітне гасло. Там у когось задзвенів будильник. Там, по інший бік планети, – новий день. Там люди такі ж, як я, і прокидатися та вставати з ліжка нікому не хочеться. Там так само, як я, спішать вимкнути свистячий чайник. Там так само жмуряться від сонця і за звичкою «повзуть» на роботу. І одна тільки є відмінність… Там, внизу, на відстані півекватора, люди ходять догори ногами. На роботу ідуть стелею. Дороги у них там, де в мене небо. Ну це ж треба? Там, по інший бік планети народився день. А у мене кажани насвистують мелодії з кіно. Я їм щоразу: «Не треба. Годі свистіти, грошей не буде, кажуть». А вони нахаби: «Що це – гроші?». І після того завжди замовкаю, бо сама не знаю. А в мене небо повне зірок і ніхто не заважає їх рахувати. Тихо навколо, тільки люди в квартирах час від часу сопуть чи хроплять, чи всміхаються. І ніхто не спішить до чайника, не скидає з полиці нервово будильника. І немає в кого запитати, чому свистіти не можна і що таке гроші. Нікого це зараз (крім мене з кажанами) не хвилює. А ті, хто по інший бік планети, переймаються. Ще б пак! У них думки розсипаються в різні боки, як сонячне проміння. І спішать кудись. А скільки галасу! Куди кажанам братися до цього божевільного шуму. А свисне хтось випадково, так одразу: «Не можна. Годі свистіти, грошей не буде, ясно?». І все усім справді ясно. Бо у них всі дороги, і будинки, вулиці, сходи знаходяться там, де у мене небо повне зірок. І це єдина між нами відмінність. Ольга ПАХОМОВА | |
|
Всього коментарів: 0 | |