Відьми – вигадка чи реальність? Поринаючи в історію, досить часто зустрічаємо загадковий образ. У жінок з магічною силою вірили не лише в Україні, а й в інших країнах світу. Однак, наше уявлення про чаклунок значно відрізняється від поглядів, наприклад, у Західній Європі.

Українській ворожці приписували надприродну силу, що могла спричинити неврожай, повінь, посуху, «позабирати» в сусідському курятнику всі яйця, «видоїти» корову до смерті, «викрасти» худобу, навіть звабити чужого чоловіка чи наслати хворобу. В інших країнах відьмами вважали тих, хто відрікався від церкви.

Багато відомих письменників зверталися до образу відьми. Г. Квітка-Основ’яненко у творі «Конотопська відьма» вдало описав витівки, життя, а також дуже колоритний момент – смерть чаклунки. Помираючи, жінка, котра володіє магічними здібностями, повинна передати свої сили спадкоємиці – дочці або родичці з зеленими очима та темним волоссям. Якщо ж вона цього не зробить, смерть буде болісною, а душа зможе відлетіти тільки тоді, коли в хаті знімуть дах. У народі кажуть, пов’язано це з тим, що за життя відьма зробила багато зла.

М. Гоголь створив повість «Вій» на описі помсти чаклунки. Якщо вона зазнала кривди за життя, то після смерті не заспокоїться і може встати з труни, що й спостерігаємо у творі письменника. До опису нечистої сили звертався і М. Коцюбинський у повісті «Тіні забутих предків», де присутні образи відьмака та інших надприродних істот.

В українських селах і містах вірили (й подеколи досі вірять) в існування відьом. Дехто навіть запевняє, що живе з ними по сусідству. Такі розповіді досить неоднозначні, більше схожі на банальну заздрість. Не доїться корова – відьма винна. Малий врожай або в сусідки краще зійшла картопля – відьма наврочила. Чоловік пішов із дому – відьмою пороблено… Чи не так?

Кажуть, мати чарівну силу могла не тільки дівчина з чорнявим волоссям і зеленими очима, а й та, в якої мати чи бабуся народилися поза шлюбом. Одначе така ознака зовсім не додає віри. У минулі часи народити дитину, будучи незаміжньою, вважали величезною ганьбою. Нічого дивного, якщо люди вирішили: така дитина точно не від Бога.

Із часом назва «відьма» змінювалася на «знахарку», «шептуху», «ворожку». Нині жінки часто звертаються до чаклунок, аби дізнатися майбутнє чи приворожити коханого. Це означає, що віра у надприродне не зникне. Багато хто ставиться до відьом із недовірою, але людей з протилежними думками теж не меншає.

Чудовий приклад брехні та водночас правди про існування надприродного у нашому світі – роман Марини і Сергія Дяченків «Відьма». В основі твору історія про ворожку, яка вдає, що володіє магією. До неї приходять люди, витрачають купу грошей і вірять: їм допоможуть. Та магія не справжня, тому після візиту нічого не змінюється. Невдовзі до чаклунки приходить демон, котрий змушує її рятувати тих, хто хоче покінчити життя самогубством. Цікаво те, що ці люди раніше були її клієнтами або якось з ними пов’язані.

Хто вірить у Бога запевнить: будь-що надприродне є витівкою диявола. Він приходить до нас у вигляді найзаповітніших бажань або ж страху. Щоб прогнати це видіння, потрібно прочитати молитву. За легендами та народними повір’ями побачити відьму можна крізь отвір у дощечці, з якої робитимуть труну. Також ворожку може впізнати юнак, якщо складе дулю у кишені: нечиста сила почне лаятися та чіплятися.

Вірити чи ні – справа кожного. Утім, пам’ятайте: людина бачить тільки те, у що вірить. Повірте у краще – таке з вами й буде!

Вікторія НАДКИРНИЧНА