Поділля, початок ХХ століття. Більше сорока років минуло зі скасування кріпосного права та впровадження урядом Російської імперії нових реформ, які неабияк змінили життя населення. Це стало поштовхом для розвитку народної освіти.

У 1892 році в нашому регіоні нараховували 1533 навчальних заклади, проте за якісним показником вони не задовольняли потреб населення. Великою проблемою була низька кваліфікація вчителів.

Подільський край мав сприятливі передумови для успішного впровадження реформ в освіті. Зокрема, губернатор закликав «відкривати навчальні заклади в містах, які є центрами релігійної, духовної і громадської діяльності». Були потрібні педагоги, які могли б навчати місцеве населення.

Наказ про створення у м. Вінниці Учительського інституту видали 5 червня 1912 року. Невеликий двоповерховий корпус побудували за проектом відомого архітектора Григорія Артинова. Заклад розпочав роботу через два місяці. Директором був М. Запольський, статський радник. В історичних джерелах описаний енергійною та освіченою людиною, яка плідно працювала над організацією освітнього процесу.

У рік відкриття до інституту вступили 25 осіб, серед яких наймолодшим було 19 років, найстаршим – 29. Що цікаво: більшість із них уже мали педагогічну практику після закінчення семінарій, церковно-учительських шкіл і педкурсів, що діяли при гімназіях. Досить промовистим фактом є те, що Учительський інститут приймав не лише духовних осіб за походженням (як велося раніше), а світських і навіть простих мешканців. Кілька років після створення закладу кількість студентів коливалася від двадцяти до ста осіб. Поділу на відділення чи факультети тоді не було передбачено, тому випускники могли викладати будь-який предмет загальноосвітньої програми та працювати в міських училищах.

Педагоги мали інакше виховання, ментальність, склад думок і могли донести до учнів різнобічне пояснення світу. Випускники були молодими й енергійними. Хоч урядом і було затверджено освітню програму зі специфічними канонами та правилами, у майбутніх учителів, просвітителів були великі шанси змінити думки громадськості. Це відбувалося в період, коли життя українців, зокрема подолян, повільно, але докорінно змінювалося.

Із дня заснування Учительського інституту минуло 105 років. Після чималої кількості трансформацій, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського – освітній заклад IV рівня акредитації, що готує фахівців, які впливатимуть на свідомість українців із юних років. Тепер, як і на початку існування нашої аlma mater, країна переживає необхідні переломні моменти, зокрема в освіті. Це відбувається не лише внаслідок впровадження нових законів, а й завдяки небайдужості громадян. Випускники педуніверситету, як і вихованці інших педагогічних ВНЗ України, мають важливу місію – виховати нове свідоме покоління. Для цього потрібно прийти після закінчення вишу до школи сучасними педагогами з активною громадянською позицією.

Ректор Вінницького педуніверситету Наталія Лазаренко любить нагадувати: «Як добре, що ви обрали таку гуманну професію, таку потрібну…». Наш ВНЗ став на шлях оновлення й розвитку, йде в ногу з часом. Він готує нову генерацію професіоналів, як і тоді, на зорі заснування, коли нам так необхідні були зміни!

Діана КОЛЕСНИК