Хлопці та дівчата Інституту фізичного вихованняі спорту завдяки своїм фізичним здібностям роблять набагато більше, ніж деякі «світлі голови». Тому-то, перш ніж щось говорити, дізнайтесь про них більше і подумайте, чи маєте право критикувати тих, хто кожного дня з ранку до ночі проливає піт на тренуваннях, хто не шкодує вільного часу і особистого життя, щоб бути спроможними відстояти нашу честь нашого університету на найвищому спортивному рівні.

Одним із таких борців, світочів і надій є наша баскетбольна команда – «БК ВДПУ». Її тренер, старший викладач кафедри спортивних ігор Юрій Горбатий, поклав на вівтар розвитку баскетболу все своє життя. Його гравці – це не просто чергові студенти, це – діти його праці, про яких він турбується і допомагає протоптати дорогу в майбутнє. Вони ж, натомість, дарують йому радість перемоги і впевненість в тому, що його праця не є марною, що саме його поради і досвід виховали сильних, наполегливих хлопців, для яких баскетбол – це не просто гра, це – спосіб життя.

І вони живуть баскетболом. Кожен їхній матч сповнений шаленої самовіддачі і професійної майстерності. Ось чому вони неодноразово ставали призерами міста, двічі бронзовими і срібними призерами чемпіонату України – Першої ліги серед чоловіків групи «Захід». І це лише початок. Можливо колись почуємо про них, як про одних із найсильніших гравців світу. І тоді з гордістю можна буде сказати, що Євген Кліндухов, Ігор Голодюк, Артем Тімошенко, Ярослав Бондар, Сергій Черненко, Валентин Шпильчук взяли свій високий старт саме з нашого університету. Не зважаючи на труднощі з фінансуванням, на недостатню розрекламованість вони довели всім, що команда – це міць, нескореність, рішучість, а всі недоліки компенсує їхній командний дух, віра у власні сили та прихильність вболівальників, яких, на жаль, не так вже й багато.

Однак, хлопці сподіваються, що колись їхні одногрупники, знайомі й інші шанувальники баскетболу займуть місця на трибунах спортмайданчиків. Адже набагато цікавіше грати не задля результату, а для емоцій і вражень небайдужих людей, які обов’язково зрозуміють, що баскетбол – це не просто гра з великим м‘ячем, це – скрип кросівок, що зливається з оплесками вболівальників, це – биття сердець гравців у шаленому ритмі з м’ячем...

Долучіться й ви до цього чудового, вражаючого, захопливого світу. Може, познайомившись з ним ближче, нікому більше не захочеться висловлювати різні дошкульні фрази на адресу «фізо», а навпаки – захочеться підтримати і порадіти разом за нові перемоги.

Валя ВАЛІГУРСЬКА