Інтернет-часопис
| ОСТАННІ НОВИНИ |
| ОСТАННІ НОВИНИ |
01:04 ЗВІДКИ ПРИХОДИТЬ ДІД МОРОЗ? | |
Важко уявити собі чарівне новорічне свято без ялинки, Діда Мороза та Снігуроньки і, звичайно, подарунків. Здається, все це було завжди. Проте історія Діда Мороза, а Снігуроньки й поготів, не налічує й ста років.  На просторах Російської імперії ці казкові персонажі з’явилися незадовго до революції. Праобразом Діда Мороза в Україні був Святий Миколай. А звичай ставити ялинку на Різдво був запозичений у Німеччині ще в другій третині ХІХ століття. Безпосередніми ж «батьками» доброго дідуся вважають російського поета Миколу Некрасова і драматурга Олександра Островського, чия п’єса «Снігуронька» з великим успіхом йшла на сцені Московського художнього театру. В основу їхніх творів було покладено сюжети відомих багатьом слов’янським народам казок «Морозко» і «Снігуронька». Уже через три тижні після Жовтневого перевороту, над Дідом Морозом і ялинкою нависла загроза, оскільки їх сприймали як атрибути православних свят, називаючи «попівським» звичаєм, і це при тому, що церква виступала проти Діда Мороза і ялинки на Різдво. Однак як не намагалася радянська влада викоренити цей звичай, їй це не вдалося, надто вже припав він до серця дітлахам і дорослим. Отож, владі Рад нічого більше не залишалося, як поставити червонощокого бороданя і лапате деревце собі на службу. І разом із радянським шампанським та п’ятикутною зіркою вони стали неодмінною ознакою державного свята. Традиційні радянські новорічні вистави розповідали про боротьбу темних (Баба Яга, Сірий Вовк, Лисиця) і світлих сил (маленькі, але дуже відважні Зайчики, Білочки, Їжачки та інші звірята) за викрадений час чи мішок із подарунками. На Західну Україну Дід Мороз прийшов тільки після 1945 року, витіснивши свого побратима Святого Миколая, якого «реабілітували» лише за часів незалежності. Але скільки б часу не минуло від дня народження Діда Мороза, він залишається таким же сучасним, щедрим на подарунки, веселим, сивим і бородатим, як і колись. Ростемо і змінюємося ми, а разом із цим ростуть наші бажання. Нас уже не втішають цукерки, ляльки, іграшкові пістолетики. Принеси, Дідусю, якомога більше автоматів – справжніх, заслужених, на іспитах. Ірина ОСТАПЧУК
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |
|
