НеДоля

Напевно, не бути тобі моїм богом,
Потрібно забути тобі мене згодом,
Промовити серцю, щоб більше не билось
І стерти усе, чого плоті хотілось.

Напевно, душа буде знов пориватись
До душеньки мої, та їй не дістатись
До місця призначення, зустрічі тіл.
Не зробиш цього без кохання ти діл.

Та прошу: не плутай з недолею долю!
Напевно, забув те, про що тобі вторю:
Недоля – коли ти в коханні один,
А в долі для тебе увесь світ єдин.

Настя ЖАРИК