Так, ми – сутуле суспільство, яке живе в сутулій країні. Ми сутулі фізично, бо рідко випростуємо плечі, щоб підняти голову і дивитися в небо, а НЕ в калюжі. Ми сутулі морально, бо рідко відкриваємо рота, щоб сказати правду. Стійте. Зупиніться. НЕ чалапайте по калюжах омани, бо врешті намочите ноги і невиліковно захворієте на лицемірство.
Підніміть голову, спрямуйте погляди вгору – до ідеалів: вони гріють гарячіше, ніж сонце, випромінюють сяйво в мільйони разів гарніше, ніж золото. Хоч раз відкрийте рот, розтуліть і скажіть те, що думаєте про НЕ своє голубе небо і НЕ жовті лани. НЕ хочеш, щоб була російською твоя столиця – скажи їй про це, НЕ хочеш, щоб брали хабарі – НЕ давай їх. Тебе НЕ чують, то спробуй НЕ шепотіти, а крикнути. Крикнути так, щоб почули всі, кому то потрібно. Ти НЕ тварина – ти вмієш говорити і можеш мислити. НЕ чекай, що хтось принесе тобі до хати добробут, перев’язаний помаранчевою стрічкою. Піди і відбери його сам у тих, хто його краде. НЕ хочеш жити, як бидло – НЕ живи, як бидло. Лізь зі шкіри все життя, а тоді вже можеш опускати голову і доводити, що все марно.
Скільки можна товкти один одного за кусень ковбаси, скільки можна плювати на Батьківщину? Молодь любить казати: «Усі стверджують: подумай про країну. А вона про мене думає?». Ніколи не кажи так. Пригадай (сподіваюся, ти читав), що країна горіла у вогні, топилася у крові сотні років заради тебе, тільки для того, щоб зараз ти міг сидіти на канапі, п’ючи пиво із солоними горішками.
Читай уважно і навіть можеш записати: НЕ хочеш бути рабом – НЕ будь ним. От і вся мудрість. Лаконічно, правда?
Задумайся! НЕ про пиво і солоні горішки. НЕ про нову косметику. Ще раз прошу тебе: ЗАМИСЛИСЬ! Замислись хоч раз про свою країну…
Просто ЧИТАЧ
| 
|
