ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

ВІННИЦЬКА ГАЗЕТА «СТУДЕНТСЬКА ТЕРИТОРІЯ»:

ІЗ РЕДАКЦІЙНОГО ДОСВІДУ

У листопаді 2006 році у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. М.Коцюбинського було засновано молодіжну газету «Студентська територія». Обравши таку назву, редакційна колегія не мала на меті відмежуватися від зовнішнього світу. Навпаки, живучи у бурхливому вирі суспільних подій, що стрімко змінюють одна-одну, з'явилося бажання вихопити із круговерті часу найпомітніше, найвиразніше, найкорисніше… і донести до всіх мешканців восьмитисячної студентської території педагогічної університетської республіки.

Творці цього видання, окрім викладу головних новин, аналізу фактів, надання офіційної точки зору керівництва ВНЗ всебічно висвітлюють життєвий ритм, не відкриті досі широкому загалу цікаві сторінки із життя викладачів, потаємний світ захоплень, дозвілля, проблеми й перемоги ровесників, історії кохання, поезія та проза студентських буднів.

«Студентська територія» вільна від бульварного словоблуддя, чиста від низькопробної, суперечливої, недостовірної і неперевіреної інформації. Чимало нині йдеться про свободу слова, проте забувається про елементи високої моралі, етики та людської гідності. Відтак, на газетних шпальтах карбується тільки літературне, відшліфоване слово, панують розумна думка й позитивна аура…

Перший редакційний колектив газети "Студентська територія"

«Студентська територія» виходить один раз на місяць, загальним обсягом 8 сторінок формату А-3 і тиражем 2000 примірників. Розміщення матеріалів у газеті мають певну структуру. На першій сторінці (кольоровій) у колонтитулах – назва та логотип. Окрім цього, на сторінці обов’язково присутній головний матеріал номера або публікації для спецпроекту «Відомі випускники» (приурочено до 100-річчя нашого університету). На цій же першій шпальті у виносках вказуються проілюстровані назви окремих публікацій. На другій сторінці – офіційна інформація, на третій – рубрики «Знай наших!», «Переможці», «Пишаємося», на четвертій (кольоровій) – «Знайомство зблизька», «Творчі люди», «Учительський портрет», «Інтерв’ю за лаштунками», «Ровесники», в яких розповідається про когось із викладачів та студентів; на п’ятій (кольоровій) – «Між нами, дівчатами…», «Тільки жінка», «Експрес-опитування», «Дослідження», «Без табу», на шостій сторінці – рубрики «Відкрите суспільство», «Закрита зона», «Життя, як воно є…», «Про особисте», «Крізь простір», «Світ моїх захоплень», «Потаємне», «Студентська родина», «Я так думаю», «Актуально», сьома «Літературна сторінка «Ліра» – рубрики «Книга номер», «Вірші з шухляди», «Із прозової кишені», «Творчість наших читачів», «Книжкова полиця», на восьмій (кольоровій) – рубрики «Салон мистецтв», «Стоп-кадр», фотогра «Вгадай хто?» або фотоконкурс «Красуня університету», анекдоти, оголошення. Це, звичайно, не повний перелік тем, які знаходять відображення в університетському часописові, адже час іде й життя диктує нові неповторні миті.

У підготовці видання переважно беруть участь різні за характерами, але близькі по духу, талановиті, енергійні та завзяті молоді люди – студенти спеціальності «Журналістика». За час існування газети, вони мали змогу зростати професійно. У кожного виробились власний стиль, почерк, улюблена тематика. Всі розібралися в особливостях макетування, дизайну, верстки, написання заголовків та підбору фотографій. Спробували власні сили в редагуванні, літературному опрацюванні текстів, вичитуванні та корегуванні матеріалів. І, що найголовніше, всі засвоїли істину, що писати треба про прекрасне, добре і світле. У світі чимало барвистих фарб, тож наснажувати власну творчість варто тільки їхньою життєдайною силою.

Варто зазначити, що перші номери газети – 8 сторінок формату А-4 – десять місяців на рік творилися зусиллями випускників Інституту філології й журналістики: редактора Любові Шевчук, відповідального секретаря Анни Кульчицької, коректора Оксани Лановчук, фотокорів Оксани Балюк та Анастасії Сікіної, кореспондентів Оксани Ковтун, Наталі Кондратюк, Олександри Панкевич, Зорини Супрун, Костянтина Трачука. Своїми публікаціями молоді журналісти знаходили постійних шанувальників, відкривали нові теми, знайомилися з цікавими людьми. Вміло володіючи художнім словом, вони виробляли власний стиль, удосконалюючи творчі здібності, створювали оригінальні й читабельні публіцистичні статті, аналітичні розвідки, філософські есе, нариси про викладачів і ровесників, писали етюди, замальовки, складали вірші...

У 2008 р. було створено літературно-мистецький додаток «Ліра» (перший склад редколегії: Катерина Ляшевська, Василь Пастушина), що долучала всіх до літератури, музики, живопису, культури, кіно… Читачам пропонувалася аналітика на творчість сучасних письменників, критика на нові книги, огляди літературно-мистецьких подій в Україні та на Вінниччині, кращі поезії та прозові твори студентської молоді, конкурси, вікторини…Усе це знаходило відображення на сторінках «Ліри» до вересня 2011 року (редактор Уляна Лешко, заступник редактора Віталія Мазур, секретар Сергій Шкабара). У вересні 2011 «Ліра» переродилася в літературну (сьому) сторінку газети «Студентська територія».

З середини 2009 року творцем «Студентської території» став новий колектив редакції: редактор Ніка Кордон, заступник редактора Сергій Лефтер, літературний редактор Юлія Шевченко, відповідальний секретар Анастасія Яковишина, коректор Антоніна Басенко, фотокори Ярослав Наскрипняк та Вікторія Долинна, зав. інформаційної служби Юлія Гордійчук, верстка і дизайн Ігор Балтак, веб-дизайн Артем Паридуха.

З вересня 2010 року «Студентська територію» творив якісно-новий колектив редакції: редактор Анастасія Яковишина, заступник редактора Ольга Урсуленко, літературний редактор Ірина Савчук, відповідальний секретар Тетяна Кондель, коректор Аліна Рудченко, фотокори Ярослав Наскрипняк та Вікторія Долинна, зав.інформаційної служби Наталка Баксаляр, верстка і дизайн – Ігор Балтак, веб-дизайн Артем Паридуха. Прихід цього колективу ознаменував нове народження часопису, принісши з собою багато змін: формату (з А4 на А3), кількості сторінок (з 16-ти (включно з літературним додатком «Ліра») на 8 стор.) та дизайну; доповнивши тематичну наповненість газети свіжими ідеями, темами та методами їх зображення.

З січня 2013 року творчий штурвал молодіжного видання міцно взяли до рук представники четвертого складу редколегії: редактор Наталя Возбранюк, заступник редактора Яна Стратійчук, відповідальний секретар Олена Калугіна, коректор Віта Омельчук, фотокореспондент Світлана Костюк, зав. інформаційної служби Дарина Мудрак, відповідальний за зв’язки зі структурними підрозділами університету Ірина Вдовиченко, редактор літературної сторінки «ЛІРА» Дар’я Горобчук, верстка і дизайн Іван Сідлецький, веб-підтримка Артем Паридуха.

У підготовці кожного номера беруть участь 8 власкорів, які висвітлюють діяльність усіх інститутів та факультетів, молодіжного середовища, піднімають проблемні питання про покращення умов навчання, інформують студентство про події у місті, нагадують читачам про знаменні дати та події. Крім них, також працюють такі кореспонденти: Анастасія Яковишина, Ольга Урсуленко, Аліна Рудченко, Тетяна Кондель, Аліна Воркуєва, Юлія Гордійчук, Юлія Андріященко, Віта Макогон, Юлія Фрібер, Інна Жмурко, Інеса Блажієвська, Наталя Федоришина, Ольга Космина, Вікторія Надкирнична, Світлана Герук, Ірина Паламарчук, Юлія Геть, Інна Онищенко та ін.

Комп’ютерна верстка та дизайн часопису здійснюється на технічній базі редакції газети та обласного тижневика «33-ій канал». Фінансується видання з коштів спецфонду університету.

Зі статтями, інтерв'ю, інформаціями, надрукованими в газеті, можна ознайомитися на сайті в Інтернеті (http://www.st-gazeta.at.ua).

Зауважимо, що робота студентів координується шеф-редактором газети – членом Національної спілки журналістів України, кандидатом наук із соціальних комунікацій, доцентом кафедри журналістики Віталієм Гандзюком. Він несе відповідальність за зміст інформаційних шпальт.

Кожного понеділка в приміщенні редакції проходить так звана «планірка», під час якої обговорюється основна тематика чергового номера, визначаються відповідальні за написання того чи іншого матеріалу, аналізуються помилки минулого номера, малюється макет для комп’ютерної верстки, моделюються варіанти фотографій і т.п. Усі суперечливі ситуації розв’язуються тільки шляхом обговорення з колективом редакції.

«Студентська територія» має власну поштову скриньку, електронну адресу: stgazeta@i.ua та телефон: 8 067 97 417 52. Розповсюджується – безкоштовно.

Сьогодні молодіжна газета університету «Студентська територія» співпрацює з іншими студентськими та молодіжними газетами України, з громадськими, політичними газетами та часописами Вінниці й області.

20 представників редакційного колективу стали членами Національної спілки журналістів України. На базі редакції проходять науково-практичні семінари редакторів обласних та районних газет Вінниччини, майстер-класи провідних мас-медійників регіону. Укладено угоду про співпрацю з управлінням у справах преси та інформації облдержадміністрації.

Журналістика – нелегка справа, яку треба любити. Інакше, вона буде звичайним тягарем. Журналістика – це щоденна праця, яка не завжди може приносити солодкі плоди. Це воля, на яку часто накидають зашморг. Журналістика – це життя, і хто підкорився її владі – вже ніколи не зможе зрадити. Журналістика – це не професія, а група крові!

Віталій ГАНДЗЮК

ГАЗЕТА – ЦЕ ЖИВИЙ ОРГАНІЗМ

Уявіть, що перед Вами – невідомий організм. Власне, невідомість визначається не тільки відсутністю тих властивостей, про які знають більшість людей. Вона визначається насамперед вимушеним внутрішнім примусом до цієї первинної невідомості (навіть якщо вона уявна), адже саме завдяки цьому можна зрозуміти справжню їхню цінність.

Отож, лише уявіть цей організм. Оскільки він незнайомий нікому, то в першу чергу потрібно його назвати. Нехай це буде щось, що пов’язане з ділянкою та молодістю, адже перша характеристика стосується чогось земного, а друга – життєвого потоку енергії. Отож, внутрішні переконання спонукають назвати організм «Студентська територія». Після цього з незвіданої субстанції, котрою поки що видається цей згусток речовини, потрібно за своєю подобою створити інші головні органи: голову, руки, ноги, тулуб, серце і т.д. За допомогою власної уяви Ви робите це, хоч і не зовсім швидко, проте досить вправно. Що з цього вийшло, Ви дізнаєтеся лише згодом, під час зустрічі з власним творінням – спочатку у свідомості, а згодом і наяву, аби як творець, оцінити плоди власної трудомісткої роботи. Проте для цього спочатку необхідно все ж дещо описати новостворений організм.

Почнемо, зрозуміло, з голови, адже вона – головний центр, котрий дає настанови всьому організмові. Назвемо цю частину – шеф-редактор. Серце – це редактор, який постійно задає ритм; руки – коректор; ноги – кореспонденти, без яких організм помер би з голоду; очі – фотокори, без яких світ залишився б лише у вигляді друкованих літер; душа – літредактор, що задає настрій. Зрозуміло, що хтось повинен одягати цей організм таким чином, щоб він мав естетичність у зовнішньому світі. Цю, на перший погляд, вторинну функцію виконують верстальник і дизайнер.

Отож, через чотири роки (саме стільки пройшло часу з моменту створення організму та його розвитку) Ви, як творець, сидите за столом та аналізуєте з десяток дітей форматом А4, котрі, продовжуючи славні традиції генетики, перебирають властивості організму. Ви обдумуєте те, що було зроблено, що ні; чого досягли, а до чого варто прагнути; а найголовніше – про досвід роботи, адже емпіризм завжди цінувався.

Говорити про досвід роботи власного видання потрібно досить обережно, адже видання саме по собі, як окрема інституція, працювати не може. Її роботу варто розглядати в контексті вкладених зусиль того організму, без котрого ніхто б і не знав про газету.

Протягом чотирьох років газета, як і годиться молодіжному виданню, знаходилася у постійному розвитку. Ще зовсім недавно пересічні студенти нашого навчального закладу дивилися на чорно-білу газету, котра мала лише вісім сторінок. Сьогодні ж вона виходить накладом 2000 екземплярів у кольорі та розширилася вдвоє за рахунок літературного додатка «Ліра», який, без усілякого пафосу та з максимально можливою об’єктивністю, можна назвати кращою літературною газетою Вінниччини. Нині «Студентська територія» має як постійні, так і змінні рубрики. Це дозволяє не тільки зберігати обличчя видання, його концепцію, але при цьому експериментувати, щоб дивувати читача, що, з огляду на вибагливість сучасної аудиторії, дуже важливо. Проте варто зазначити, що для цього автори матеріалів не вдаються до методів бульваризації, паплюження особистості та до використання теорії «8 С» у своїй діяльності.

Розвивається видання й тематично. Нині на сторінках газети висвітлюється молодіжна, студентська, університетська та, зрозуміло, літературна проблематика. Важливо, що до написання матеріалів долучаються в основному самі студенти та, в особливих випадках, які цього вельми потребують, викладачі.

Не можна оминути й мовного питання. Адже, редакційна політика щодо цього незмінна – матеріали повинні бути тільки українською мовою. Зрозуміло, що інколи були винятки, але в дуже особливих випадках. І як показує досвід, студенти вже звикли до україномовних текстів на сторінках газети. І навіть коли з’являються ці «особливі випадки», а редакція все ж допускає до друку російськомовні матеріали, то постійні читачі відзначають незвичність нового номера. Можливо, це лише міф, коли йдеться про те, що студентська тематика українською мовою виглядає не надто близько до молоді?

Власне, впевненість у тому, що газета знаходиться на правильному шляху розвитку (це стосується не тільки питання мови, а й інших вище сказаних аспектів) з’явилася осені 2009 р., коли газета «Студентська територія» взяла участь у П’ятій Всеукраїнській виставці газетних видань молоді «Молодіжний акцент» у Запоріжжі, де виборола друге місце. У грудні 2010 р. наш часопис на однойменному форумі посів почесне перше місце, ставши кращим студентським виданням України. У 2011 р. газета знову здобула перемогу і визнання.

Під час створення кожного номера газети колектив редакції зустрічається з багатьма проблемами, котрі, в першу чергу, стосуються об’єктивізації буденного життя студентів. Адже вони, по суті, не прив’язані ніяким чином до видання. Але зацікавленість у творчій самореалізації змушує долучатися до підготовки нової «Студентської території». Тим більше, переважна більшість дописувачів – студенти спеціальності «Журналістика», тому газета стає також платформою для вироблення їхнього власного стилю.

Газета має невеликий вік існування, – всього чотири роки, – і, за стандартами суспільства, має перебувати ще у дитячому садочку. Проте «Студентська територія» стала, так би мовити, акселератом серед видань подібного типу, й у психічному та психологічному плані перебуває якщо не в дев’ятому класі, то у п’ятому точно, та й попереду ще стільки незвіданого. Головне, щоб з нею пліч-о-пліч постійно перебував колектив, без якого не було б того сукупного організму. Головне, щоб завжди була людина, котра, ідентифікуючи себе творцем, могла пишатися своїм творінням.

Вероніка КОРДОН, Сергій ЛЕФТЕР