ОСТАННІ НОВИНИ |
Головна » Статті » Нотатки на полях |
Чому рухаються книжки?.. Якось М.Коцюбинський приїхав до Львова. Там він зустрів Володимира Гнатюка, відомого українського етнографа. Гнатюк, з наміром зробити письменникові приємне, сказав: – А ви знаєте, Михайле Михайловичу, що останнім часом ваші книжки у нашій книгарні почали жвавіше рухатися? – Ну що ж, я дуже радий, що і галицькі миші мають літературний смак, – відповів Коцюбинський. Коні проти волів У Криворівню, де саме перебував М.Коцюбинський, приїхали львівські дачники, аби поспілкуватися з ним. Один із гостей, адвокат за фахом, вирішив висловити своє захоплення творчістю Коцюбинського: – А прекрасні ваші твори ми добре знаємо. Наприклад, «Хіба ревуть воли…». – Я не про воли, а про коні писав. – Не розумію. Коні ж не ревуть?.. – Ну, і що з того? Коні не винні. Літературний кастинг для гуцульських відьом Мешканці Криворівні помітили, що Коцюбинський дуже жваво цікавиться місцевим побутом. Якось у неділю до письменника зайшов один гуцул і, чемно поклонившись, запитав: –А чи це правда, що ви хочете нас у книжках розписати? – Правда. – Не тільки людей, але і всяку нечисту силу? – І нечисту силу. – То я прийду до вас із своєю жінкою. Бо ви такої старої відьми більше ніде в околиці не побачите. Озброєний і дуже небезпечний Влітку 1910 р. М.Коцюбинський повертався з Капрі, де він відпочивав у М.Горького. Прикордонна жандармерія мала суворий наказ: дуже ретельно перевіряти речі Коцюбинського. Відповідно, прикордонники рилися у валізці письменника вкрай брутально. Однак ніяк не сподівалися, що на підступне запитання: «Зброя у вас є?» – Михайло Михайлович відповість: «Так, є». Від несподіванки запанувала тиша. Потім зчинилася метушня: «Де зброя, де?». Після тривалої паузи М.Коцюбинський переможно сказав: «Ось моя зброя!» – і з сяючими очима показав на ручку, що виглядала з кишені піджака. | |
Переглядів: 600
| Теги: |
Всього коментарів: 0 | |
Рубрикація | |||||||||||||
|