Мрія

Одній
навдивовижу світлій дівчині

Бурштином сипле у вікно ліхтар,
Куйовдить ніжно пасма кіс дівчини.
Десь перша мрія – юно-золота –
Блукає містом в тінях безупинних.
Чарівність миті. Ночі-течії…
І загадкова посмішка Мадонни:
В очах вогнів прозорих далечінь,
Діткливе серце в чистоті бездонній.
Легенька зваба місяця кружля,
Плете із скалок мрії павутину.
Вона – прекрасна. Кличе віддаля
Чумацький Шлях її гріховним клином.

Тихін ТИХИЙ