Видіння

Вночі видінням вітер вільний
Влетів, вальсуючи, в вікно.
Він вився вихором весільним,
Вливав веселеє вино.

Відверто в вічі він вдивлявся.
Весна вловила все воління.
Він вірив, відчував, всміхавася.
Втекла вона…Видіння…

Ольга УРСУЛЕНКО

КРАСУНЯ (байка)

На тину сидить ворона,
В неї хвіст із силікону,
Манікюр, спідниця міні,
Пірсинг в носі і в коліні,
Пір’я все пофарбувала,
Думає, красуня стала.
Хоче, щоб в телеефірі
Побачили її звірі.
Щоб в концертах виступати,
Популярність завжди мати.
Та забула та ворона,
Що сиділа завжди вдома,
Що до школи не ходила
І читать-писать не вміла,
Букви «р» не вимовляла,
Етикету форм не знала.
А коли почне співати –
Хочеться усім тікати.
І на фоні птахів всіх
Викликала тільки сміх.

Що порадити вороні,
Що їй тут сказати? –
Хоч красуня, та усе ж
Розум не придбати!

Ганна СТЕЦЬКО

У всьому є початок і кінець –
Весна бурхлива й осінь пізня,
М'який неспокій і твердий терпець,
Дитячий плач й батьківська пісня.

Червоні й чорні поруч кольори,
Як обереги віри й долі.
Для кожної блаженної пори
Схрестились радощі і болі.

Найважче – до почуття дійти,
Кому за вік, кому за днину.
А може, легше враз знайти
Ту заповітну середину,

Що золотою звуть? Дарма…
Немає у природи міри
Та відліку висот і меж нема
Краси, любові, честі, віри.

І доки щастям повняться серця,
І доки ми в одвіті «хто ми»,
Немає в житті початку і кінця,
А просто є життя і сенс у тому.

Михайло Стасюк

ЛЮБОВІ...

Я люблю тебе. Дуже.
Ревную. Страшно!
Кохаю шалено!
Цілую міцно...
Ти пробач мені, друже!
Ображатись неважко.
Ти мені недаремно.
Ти назавжди, звісно.
Я найкраща буду,
Я тобі обіцяю.
Лиш потрібна – прийду.
Божевільна? Не знаю.
Лиш тому, що люблю,
Навіть більше – кохаю!
Не терплю. Я ж люблю!
Ти щасливий. Я знаю...

Віталія МАЗУР

ПРОЗА ЖИТТЯ

Хотів зустрітися –
Побачив.
Хотів сказати щось –
Почув.
Хотів сваритися –
Пробачив.
Хотів вернутися –
Забув.
Вже не така вона –
Змінилась.
І не такий вже я,
Як був.
Вже час її настав –
З’явилась.
Мій час уже пройшов,
Минув.
Вже зустрічей пройшло
Немало.
Дівчат багато вже
Було.
Але все те, мабуть,
Забава.
Її немає
Все одно…

Дмитро РУЩАК

ПЕРШОКУРСНИК

Смайлик, кеди, піджачок,
Посмішка і рюкзачок,
В рюкзачку повно ідей,
В серці – місце для людей.
Вся весела і смішна,
А в очах цвіте весна.
Знань тут – цілий океан
І емоцій ураган.
Смуга чорна, смуга біла…
Тільки їй віддайте крила.
Бо душа у ній глибока,
А мета – надто висока.
Як дістатися до зірки,
Не розчаруватись гірко?
Відповіді ще не знає,
Але,мабуть, відшукає…

Каріна НГОМА

Дзенькіт від численних браслетів.
Божевілля не схоже ні на що.
День розкладений на абзаци й куплети.
Крик «Рятуйся!» й розгублене «Що???»
І все в ній для тебе змішалося…
В руках стискаєш нерви та камелії.
А вона в твоєму житті не зосталася.
Хіба що запахом туману й карамелі…

НеДоля

Напевно, не бути тобі моїм богом,
Потрібно забути тобі мене згодом,
Промовити серцю, щоб більше не билось
І стерти усе, чого плоті хотілось.

Напевно, душа буде знов пориватись
До душеньки мої, та їй не дістатись
До місця призначення, зустрічі тіл.
Не зробиш цього без кохання ти діл.

Та прошу: не плутай з недолею долю!
Напевно, забув те, про що тобі вторю:
Недоля – коли ти в коханні один,
А в долі для тебе увесь світ єдин.

Настя ЖАРИК

Тобі...

У тебе красиві пальці,
А ще красивіші руки.
Тебе розуміють зайці,
Мене – лише першодруки.

Я вічно психічний зранку, –
До вечора вже згораю.
А ти відхиляєш фіранку –
Впускаєш шматочок раю…

Василь ПАСТУШИНА

Кішка

Кішка!
Пронеслася поруч
подерта тварина
фатальної фрази здригнувши кінці,
я знов налякалась, -
маленька дитина!
Маленький світ болю
у спустошеній пляшці
на вчорашнім вікні...
Я знов налякалась,
а це лише кішка
не дала мені підійти до вогню,
щоб вкотре спалити
тобою просякнуті вірші,
тобою написані книжки,
знести сіро-бетонну неволі стіну...
А це була кішка
подерта, блошива тварина
життям налякавша дитину....

Оля СТУЖНА