Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Всього матеріалів в каталозі: 100
Показано матеріалів: 81-90

Сторінки: « 1 2 ... 7 8 9 10 »

Коні проти волів

     У Криворівню, де саме перебував М.Коцюбинський, приїхали львівські дачники, аби поспілкуватися з ним. Один із гостей, адвокат за фахом, вирішив висловити своє захоплення творчістю Коцюбинського:
     – А прекрасні ваші твори ми добре знаємо. Наприклад, «Хіба ревуть воли…».
     – Я не про воли, а про коні писав.
     – Не розумію. Коні ж не ревуть?..
     – Ну, і що з того? Коні не винні... Читати далі »

Нотатки на полях | Просмотров: 600 | Добавил: Admin | Дата: 09.10.2009 | Комментарии (0)

На іменини до Великого Сонцепоклонника

16 вересня, напередодні 145-річчя Великого Сонцепоклонника, товариство «Просвіта» та Клуб інтелектуального товариства «КІТ Баюн» провели інтелектуально-спортивні змагання фут-квест. Окрім знання творів Михайла Коцюбинського, учасники повинні були добре орієнтуватись у назвах об’єктів, що знаходяться на однойменному вінницькому проспекті. Завдання було спрямовано не тільки на інтелект гравців, а й на їхню спритність та швидкість ніг
... Читати далі »

Нотатки на полях | Просмотров: 583 | Добавил: Admin | Дата: 09.10.2009 | Комментарии (0)

"Поетичний шинок" - реінкарнація

Якщо хоч якимось чином цікавитесь поезією і останніми звершеннями у цій сфері, то ця стаття саме для вас.

У кожного є певні уявлення про різні часи і події, але те, що відбулося наприкінці минулого навчального семестру, оминути своєю увагою важко. Саме ця зустріч носила звання третього, ювілейного, зібрання літературного угрупування «Новий шинок» (уже відомого прискіпливому читачеві нашої газети). Ознаменувався цей день, даруйте за пафос, офіційною реінкарнацією «Поетичного шинка», який свого часу започаткував не хто інший, як теперішній голова обласної організації СПУ Михайло Каменюк. Саме його натхненну особистість творча молодь могла побачити та почути на черговому засіданні редакційного клубу «Кіоску муз».

Зустріч загалом пройшла із дуже позитивним настроєм та неповторними емоціями. «Шинкарі» зачитували власні вірші, а пан Каменюк уважно все слухав і намагався потроху їх корегувати. Що прикметно, коли Василь Пастушина зачитав свій вірш «Півник», то пан Михайло відзначив свою схожість між собою та ним, оскільки десь приблизно в такому ж віці написав поезію, яка називалася «Собака», після чого навіть зачитав її. Ми сиділи, слухали і читали поезії, жартуючи та зовсім не відчуваючи жодного дискомфорту, в чому, хочеться вірити, брав участь і сам митець... Читати далі »

Поетичний шинок | Просмотров: 688 | Добавил: Admin | Дата: 09.10.2009 | Комментарии (0)

ПЄСНОПЄНІЄ ВРАНІШНЄ ПІСЛЯ ВЧОРАШНЬОГО (Моралістам)

Yo! Про моє покоління ви можете почути багато. «Бабульки» на лавочках з поглядами професійних снайперів із задоволенням розкажуть вам про все їм відоме і невідоме з обов’язковим: «Да-а-а, молодьож!» А «молодьож» під патріотичним девізом «ги-ги!» практикує інгаляції травами… І мало хто, разом з тим, думає, чого мої ровесники вже не хочуть гордо працювати дояркою чи летіти в космос. Подивіться на наших дітей і підлітків! За плівкою нахабства в кожного з них – трагедія і крах стереотипів.

Розповім детальніше: дуже давно, в далекому-далекому селі, група школярів подивилась безсмертний шедевр Пітера Джексона «Володар перснів» і під враженням цього скопом почукикала в ліс – шукати ельфів… Натомість з-за дерев нечутно вийшов дід Салимон – і по-ельфійському влучно посолив з рушниці юним гобітам оте місце, звідки ноги ростуть... Читати далі »

Півліра | Просмотров: 468 | Добавил: Admin | Дата: 09.10.2009 | Комментарии (0)

Молодець у столиці

Наш хлопчина молодець,
Майстер на всі руки,
Та буває виробляє
Дуже дивні штуки.
Раз у Києві, в столиці
Сів він навмання
На веселу карусельку –
Модного коня.
Хто ж то знав, що все так вийде?
Закрутило вмить.
Трохи ще – й кінець всім прийде, –
Коник полетить.
Та хлопчина не злякався,
Він не боягуз.
Все катався та катався
І мотав на вус.
Серце в п’яти, очі круглі,
Кінь уже в печінці.
А хлопчинині кросівки –
Прямо в «фейса» жінці.
Слава Богу, все скінчилось,
Люди пережили,
І ненависну конячку
Врешті зупинили.
Ледве встали всі, стріпнулись,
Що тепер робити?
А хлопчина пропонує:
«Може, повторити?»

Каріна НГОМА

ГУМОРЕСКА-ВИГАДКА,
але щось у ній є

Раз зустрівся з депутатом мій сусід Микола,
Привітався гарно, матом, щиро, як ніколи.
Депутатові від того аж мову відняло.
Розгубився бідолаха та й почав невдало
Виголошувать Миколі своє дивне гасло.
Та й подумав, що піде все, як ножем по маслу.
Та не слухав кум Микола тієї промови,
Перебив він депутата різким матом знову.
З переляку посадовець прикусив язика,
Зрозумівши, що Микола – то людина дика,
Що він не прихильник фракції магнатів
І не розуміє мову депутатів

НеДоля

Напевно, не бути тобі моїм богом,
Потрібно забути тобі мене згодом,
Промовити серцю, щоб більше не билось
І стерти усе, чого плоті хотілось.

Напевно, душа буде знов пориватись
До душеньки мої, та їй не дістатись
До місця призначення, зустрічі тіл.
Не зробиш цього без кохання ти діл.

Та прошу: не плутай з недолею долю!
Напевно, забув те, про що тобі вторю:
Недоля – коли ти в коханні один,
А в долі для тебе увесь світ єдин.

Настя ЖАРИК

Тобі...

У тебе красиві пальці,
А ще красивіші руки.
Тебе розуміють зайці,
Мене – лише першодруки.

Я вічно психічний зранку, –
До вечора вже згораю.
А ти відхиляєш фіранку –
Впускаєш шматочок раю…

Василь ПАСТУШИНА

Кішка

Кішка!
Пронеслася поруч
подерта тварина
фатальної фрази здригнувши кінці,
я знов налякалась, -
маленька дитина!
Маленький світ болю
у спустошеній пляшці
на вчорашнім вікні...
Я знов налякалась,
а це лише кішка
не дала мені підійти до вогню,
щоб вкотре спалити
тобою просякнуті вірші,
тобою написані книжки,
знести сіро-бетонну неволі стіну...
А це була кішка
подерта, блошива тварина
життям налякавша дитину....

Оля СТУЖНА

Бути сльозою

Як гірко бути сльозою
Й тонуть в самотності бід.
Хоча б уже литись грозою,
А тут... Жити слізно не слід.

Вивчати весь світ висотою
І битись, як риба об лід.
Як гірко все ж бути сльозою.
Повірте, так жити не слід.

Стікати з кришталю рікою
Й блукати хвилясто, як пліт.
Бентежно все ж бути сльозою,
Я вірю, так жити не слід.

Зітри мене, висуш рукою,
Впиши, як скарби в заповіт.
Ти ж знаєш, як жити сльозою,
Ти ж знаєш, що слізно – не слід.

Ліна КОРНИЛЮК