За древніми віруваннями, Всесвіт складається із чотирьох стихій. Цікаво, одна з них часто згадується поруч із щастям. Яка? Фрази: «Море радості», «Сльози щастя» наштовхують на якісь висновки? Отож.
 Якщо порівняти характер радості з водою, то це має бути гірський потік – чистий, стрімкий, бурхливий, нестримний, з мільйонами сонячних зайчиків-посмішок… Відчуття суму, болю теж подібні до води – тихої і повноводної, м’якої та сильної, холодної і всепроникаючої.
Біль, як і вода, проникає скрізь, заповнює кожну шпаринку і капає… Він не руйнує перешкод, механізмів захисту – він огортає, поглинає їх, як туман, а потім – твердіє. Що тоді стається з людською психікою? – наберіть у склянку води, герметично закрийте і поставте у морозильник. Ефект такий самий.
Біль повільний і тягучий, наче тиха літня повінь, яка насувається повільно, без галасу, але не менш нестримно. Від нього не захистять ніякі греблі. Біль навіть не спробує їх руйнувати. Ніякі «профілактичні» засоби не допоможуть. Причина, напевно, полягає у тому, що джерело болю завжди всередині вас, зовні – лише оболонка.
У такому випадку найефективнішою протидією буде відкритість.
Прийміть свій біль, спробуйте зрозуміти його. І тоді, якщо ви будете відкритими, йому ніде буде затриматись, і він мине.
Коли вода сходить, вона забирає весь бруд із собою, а коли застоюється…
Vert ЕFNER
|
|
