На початку листопада студенти нашого університету зустрілися з поетом,бардом, перекладачем, математиком, дослідником історії, кліматології та етимології – Анатолієм Секретарьовим. Із ним у гості завітали викладач вінницької музичної школи – Олег Прокопчук та бас-гітарист гурту «Очеретяний кіт» Володимир Войчишин.

Після представлення студентам Анатолій Михайлович зауважив, що не вважає себе поетом: «Про те, що я поет, мені говорять люди. А я відповідаю на це словами Ньютона: «Не знаю чим я можу здаватися світові, але сам собі я здаюся тільки хлопчиком , який грає на березі моря...». Якщо і припустити, що я поет, то хіба що графоман» .

Гості виконали шість пісень, автором та співавтором яких є Анатолій Михайлович. Перед кожною композицією пан Анатолій розповідав історію її народження. За його словами, кожна пісня, кожен вірш, як календарна мітка, має свою передісторію.

Спілкування бард розпочав із пісні «Батько-шлях». Відправною точкою до написання цієї композиції став один із епізодів відомої повісті М.Гоголя «Тарас Бульба». Після цього пролунали ще чотири пісні: «Одного вечора», «Атмосфера», «Де ти?» та «Човен».

Після міні-концерту обговорювали перекладацьку працю Анатолія Михайловича. На думку гостя, переклади – це перевіз з одного берега на інший. Щоб перекладати когось, потрібно бути схожим на нього. Поет вважає, що найвдаліше в нього виходять переклади творів Роберта Фроста, Йосифа Бродського та Володимира Свідзинського.

На прощання гості виконали пісню «Шлях на Літин». Саме вона та слова пана Секретарьова  − «Усім хорошої дороги!» завершили маленьке свято поетичних муз та людських душ.

Анастасія ЯКОВИШИНА