Знаєте, останнім часом читаю багацько літератури про різну українську (і не дуже українську) нечисть. Відьми, упирі, вовкулаки і домовики – вже якось «не те». Але, буквально нещодавно, перечитуючи одну дуже цікаву книженцію (за умов неможливості реклами не буду озвучувати її назви), натрапила на досить екстраординарних істот, про яких раніше не чула. Отже, сьогодні я спробую вам розповісти про сукуб –  жінок, які  так чи інакше вміли знущатись над чоловіками.

     Хлопців, які мають слабкі нерви, я просила б не починати читати цієї статті, бо за наслідки відповідати не збираюся. Адже сукуби дуже схожі на простих дівчат, яких у нашому інституті, погодьтеся, не так уже й мало. Тому з метою забезпечення спокою і так малого проценту чоловічої статі, прошу їх перегорнути цю сторінку. А для усіх інших – почнемо.

     Сукубою вважалась дуже приваблива жінка, яка могла спокусити будь-якого чоловіка задля досягнення бажаного результату. За «бажаним результатом» ці дияволиці (а як підказує нам історія, їх вважали втіленням диявола у жіночому образі) приховували банальне харчування людською енергією, завдяки якій відновлювали свої сили. А от джерелами такого «їдла» були зваблені чоловіки. Ви спитаєте, а як же вони видобували для себе цю енергію? Ну, аби відповідати рамкам нашого культурного видання, скажу: сукуби схиляли чоловіків до статевого акту і виснажували їх аж до втрати свідомості, інколи навіть до смерті. Якщо ж обраний екземпляр подобався дияволиці, вона розтягувала задоволення, поступово вбиваючи свого коханця. Але таку думку розділяють не всі дослідники.

     Стільки, скільки існує віра у сукуб, такою великою є кількість пояснень їхнього походження. Для ранніх демонологів сукуби були чимось на кшталт демонів сну, реальними істотами нелюдського світу. В добу Середньовіччя їхня реальність не ставилась під сумнів, змінилася лише інтерпретація. Тепер це були посланці диявола або ж він сам, обернений у жінку. Пізніше, коли буде помічено, що поява таких таємних коханців часто відбувається в особливому стані свідомості – на грані сну та реальності,– скептики, наприклад, віднесуть сукуб до різного роду галюцинацій і фантазій сексуального характеру, а окультисти – до проявів впливу астрального світу на людину.

     Інші ж демонологи вбачали у сукубах простих духів природи. Так, у 1801 році в «The Magus» Френсіса Баретта було сказано: «Коли лісові німфи і фавни побачили, що красою вони перевершують інших духів, вони стали створювати потомство, і в кінці-кінців одружувалися з чоловіками, уявляючи, що з допомогою подібних відносин вони будуть мати безсмертну душу для себе і своїх нащадків». Церква завжди відносила сукуб до служниць диявола і заперечувала будь-яку користь від них. У ранніх повідомленнях вони постають перед нами більше об’єктом бажання, аніж чистим видом зла. Одна з легенд розповідає, як сукуба допомогла священикові стати Папою Римським. Отже, все залежить від людини і її ставлення до містичних створінь цієї «породи». Образ сукуб часто використовувався і використовується у кіно та літературі: у «Кобзарі» братів Капранових, у серії книжок «Сутінки», у серіалі «Х-files», у відомому мультфільмі «South Park» (кому цікаво – це 3 серія 3-го сезону) і у багатьох інших. Хоча досі ніхто достеменно не знає, які вони, ці витончені вбивці.

     Наостанок хотілося б сказати: багато знахарок радять носити хрестик на шиї або змійовик – оберіг округлої форми, на якому з однієї сторони зображений священик, а з іншої – Медуза Горгона. Кажуть, такої штуки сукуби бояться більше всього. Ось це місце я б радила читати саме чоловікам.

     Будьте обережними. Ніколи не знаєш, звідки можна отримати удар нижче пояса.

Мартинка ЗАВУШКО