Мрія

Я б весною співучою стала!

Розмивала б ріка береги.

Розказала б усім, як кохала,

Як хотіла до тебе прийти.

 

Я б поля всі барвисто вквітчала,

Щоб пізнали усі цю красу!

І весняні б я квіти вплітала

В українську дівочу косу.

 

Я б встелила ліси килимами,

Свіжу зелень, пахучу й п'янку.

Я б навчала, щоб люди збирали

Босоніж в саду ранню росу.

 

Я б співала в гаю солов'ями,

Що зустріли квітчату весну.

Ніжно б сіяла злаки руками

У пробуджену землю від сну.

 

Не дозволила б сонцю палати,

Як палає улітку воно.

Щоби трави хотіли буяти,

Ясний дощ для них – наче вино.

 

Сині очі приємно здіймати

У безодню небес голубінь.

Якщо справді умієш кохати –

Весна завжди у серці твоїм.

Наталя ВОЗБРАНЮК