Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

… Понеділок, середа, п’ятниця – 4-та пара, вівторок, четвер – 17:00… Чи не привертали вашої уваги співаючі вікна факультету музичного мистецтва? Ні? А мені часто думалось, коли йшла напівпорожнім і тихим університетським подвір’ям додому: «І що тих бідних дітей там мучать, причому, здається, щодня? Неподобство!», а зазирнути крізь шибки так хочеться, та не можна, бо ж третій поверх!

Що ж вони там співають??? Одного сонячного дня, набравшись сміливості, вирішила таки розкрити таємницю співаючих вікон. І знаєте, віднайшла цікаву інформацію!

Що ж, ...
Читати далі... .

Юні філологи мають талант

Вироби, виготовлені власними руками, є найціннішим подарунком. Але не кожен може похвалитись «умілими рученятами». А от третьокурсниця ІФЖ (група УА-Б) Юлія Брилюк із бабусиної хатини у селі зробила справжній музей.

- Ще навчаючись у 10 класі, я взяла у руки бісер та жилку, - розповідає дівчина. Невдовзі захотіла вдосконалитись і сплести щось незвичайне. Саме таким став «топик»,

на плетіння якого я витратила ...
Читати далі... .

Юрій Зінько - "Людина року - 2009"

Вагомі результати з'являються лише після тривалої старанної праці. Щоб отримати задоволення від роботи, а згодом – і визнання та повагу серед колег, потрібно повністю віддаватися улюбленій справі, витрачаючи на це весь свій час, зусилля та енергію.

За таким принципом працює Юрій Анатолійович ЗІНЬКО, директор Інституту історії, етнології і права, який на цьогорічному нагородженні обласною премією «Людина року-2009» переміг у номінації «Найкращий науковець». Про це він погодився розповісти читачам «ST».

– Як Ви досягли цієї висоти – отримати нагороду регіонального масштабу?
– ...
Читати далі... .

Два тижні в статусі першокурсника

Яке значення має університет у житті кожного студента? Це не просто заклад для здобуття вищої освіти, а стимул для нових досягнень. Так можуть сказати лише ті, кому невдовзі доведеться залишити цей куточок мрій, і хто уже активно шукає місце свого майбутнього працевлаштування.

А як живеться нашим першокурсникам у цьому досі незнайомому середовищі? Аби прояснити картину, ми вирішили запитати новачків, чи влилися вони в бурхливе русло студентського життя і яке враження на них справили перші тижні в університеті.

...
Читати далі... .

Місто реальності... місто надії

Щось зовсім нове. Щось дуже незграбне. Щось повне цілої низки розчарувань. Щось довге й інколи навіть цікаве. Безліч незнайомих облич (часом дуже злих, особливо опісля пар, під час яких саркастично насварив викладач). Безліч певним чином незнайомих і певним чином непотрібних дисциплін.

Незбагненна кількість байдужості, що так і преться з усього навкруги у цьому чужому місті (з трамваїв, вулиць, від гуртожитських сусідів). І що було (та й, власне, і досі є) найгіршим для мене – всюдисуща сірість: будинків, асфальту, ці напівхворі дерева, що ростуть у точно відведеному для них місці, ці застояні вицвілі води Південного Бугу.. ...
Читати далі... .