Я не вмію готувати справжнього українського борщу. Вареники не є основною стравою на сімейному святі у моїй родині. Я не вкриваюсь салом, коли сплю і не ношу всюди з собою пляшку нашого сільського самогону. Проте, я – українка.

«Кобзар» – не настільна книга у моєму д ...
Читати далі... .

Шум телевізора, приглушене світло, а також безліч якихось книжок, нотаток і ноутбук на ліжку – саме такий «творчий безлад» можна зустріти в мене близько першої ночі. Мені в цей час завжди чомусь не спиться, ще з дитинства. Але, це ніколи не турбувало, навпаки – в такі моменти маю вдосталь часу та цілковиту тишу, щоб подумати про життя: його споконвічність та миттєвість, користь та порожнечу, сенс або просту випадковість людства. Десятки думок в секунду, таких різних, щирих, суперечливих, спонтанних, гострих, мрійливих.

...
Читати далі... .

Технічний прогрес не стоїть на місці, людство розвивається, вдосконалюється. Мабуть, не має сьогодні у цілому світі такої людини, яка могла б  обходитися без годинника та мобільного телефону. Так я думала, доки не зустріла в поїзді жінку літ під 50, яка, як виявилося, не носить з собою жодного технічного приладу, який би сповіщав для неї час.

Відрізнялася вона від інших пасажи ...
Читати далі... .