Дивна річ – базар! Одяг, взуття, прикраси, техніка, побутова хімія, овочі, риба, бублики, цукерки... Усе це з дитинства милувало нам очі, коли мама нервово протягувала за руку крізь гамірний натовп.

І ніколи навіть не задумуєшся над тим, що цей своєрідний механізм якнайточніше відбиває наше суспільство!

Хтось просто спокійно розглядає дорогі прикраси, уявляючи їх на собі...

Якась бабуся, стривожено оглядаючись, боїться, щоб ніхто не поцупив товар, адже продавши його, придбає буханець хліба… Високий хлопець впевнено обманює старого дідуся, що купляє в молодика телефон для онучки. Маленька рудоволоса дівчинка з рожевим бантиком просить матусю купити ведмедика, по-дитячому не помічаючи, що та віддає останні гроші за молоко. Його продає сива бабуся, руки якої не знають відпочинку, а очі ледь стримуються від сліз, бо отримує за свою важку селянську працю копійки.

Ну і звичайно – міліція! Куди ж без неї? Молоді парубки в погонах сміливо штрафують тих, хто нібито розклав свій товар у забороненому місці.

Замурзаний дідуган, стоячи на колінах, протягує долоні до людей та Бога, а хитрющий підліток тишком-нишком витягує дорогий телефон із кишені панянки, одяг якої прикрашений хутром і дорогоцінним камінням.

Дивна річ – суспільство! Особливо, коли його сутність якнайточніше відображає базар!

Ольга КОСМИНА