38-ий рік поспіль Одеса запрошує жителів міста та туристів на неперевершене шоу – свято жартів та гумору.

1-го квітня у світі святкують День сміху, або можна почути ще іншу назву – День Дурнів. Окрім країн СНД, його знають і люблять у Європі, Новій Зеландії, Австралії, Південній Америці. Історія свята починається ще з Давнього Риму. Тоді люди в середині лютого святкували цей день на честь бога сміху. За іншою версією, наш День гумору походить від давньоіндійського свята жартів, що припадало на 31 березня. Якщо ж історія не бреше, то в Європі свято сміху зародилося не пізніше ХVI століття, коли у Франції у 1564 р. король Карл ІХ видав наказ перенести Новий рік із 1 квітня на 1 січня. Але деякі люди не погодилися з цим нововведенням і продовжували святкувати весною. Із них сміялися і приколювалися, даруючи їм порожні подарунки.

А в Україні День сміху та брехні є відносно молодим святом. Стало традицією проводити щорічний фест жартів та сатири – Гуморину – у місті з найкращим почуттям гумору – Одесі. Перший стартував 1973 року. З 1976 до 1986 року він був забороненим, але це не заважало гумористам проводити усілякі заходи у вузьких колах.

У будь-якому випадку Гуморина жива! І студенти нашого університету також її «бачили» на власні вуха! Бідолахи змушені були пропустити заради неї пари, а між іншим, в Одесі з 2009 року 1 квітня – офіційний вихідний.

До цьогорічної програми фесту входило повторне відкриття відновленого бронзового пам’ятника «Дванадцятому стільцю», який свого часу не витримав «народної любові» і «загнувся»; на Приморському бульварі спочатку згуртовували навколо себе людей команди КВН зі всієї України та країн СНД,  а потім  DJ-парад і гала-концерт за участі зірок української та російської естради. Відзначилась цьогорічна Гуморина відкриттям першого міжнародного фестивалю «Комедіада», у якому взяли участь клоуни з 8 країн світу. Не обійшлося і без традиційного карнавального параду, який пройшов головними вулицями міста. Тематично він був присвячений сучасним проблемам України та майбутнім подіям: міжнародному кінофестивалю, джаз-карнавалу та гоблін-шоу.

Веселі усмішки, кольорові кульки та квіти з них, радісні обличчя. Незнайомі компанії один одному піднімали настрій, жартували, били молотками (теж із кульок) тих, хто похиливши голову, шукав на бруківці загублену усмішку; гучна музика, маса народу, цікаві костюми, різноманітні приколи: ріжки, величезні окуляри, маски, перуки та стільки всяких дрібниць для створення грандіозного настрою, були б тільки гроші їх придбати…

Юля ШЕВЧЕНКО