15 грудня у Вінницькому педуніверситеті відбулася презентація роману української письменниці Оксани Луцишиної. Авторка кількох збірок віршів і малої прози представила студентам інституту філології й журналістики свій другий роман «Любовне життя».

Оксана Луцишина проживає в місті Тампа (Флорида, США), викладає в університеті Південної Флориди. Екзотична природа, незвична для нашої співвітчизниці, справляє на неї неймовірне враження. В Україну поетеса приїжджає періодично, але всього на 6 місяців. Достатньо добре володіє інструментарієм мови і літератури США: «У нас є певний градус емоційності, а англомовна культура значно сухіша».

Письменниця поділилася зі студентами деякими деталями зі свого життя, зокрема розповіла про творчість. Повідала, що починала писати російською мовою. Мотивом написання першого вірша був конфлікт із батьками. А першою книгою стала історія про «бар, де всіх вбивали», написана у дванадцятирічному віці.

Щодо своєї родини, то Оксана Луцишина зізналася, що має родичів на Вінниччині, але, на жаль, зовсім з ними не знайома. Також студенти дізналися про подругу й просто хорошого співрозмовника літераторки. Це українська поетеса Маріанна Кіяновська, з якою вони можуть безкінечно теревенити по скайпу. Як стверджує письменниця: «Бути письменником – це, передусім, мати співрозмовника». Щодо переваг у літературі, то поетеса вважає своїм духовним батьком Віктора Гюго.

Новий роман, який презентувала Оксана Луцишина, асистент кафедри української літератури Олександр Вешелені назвав небезпечною книгою, що нагадує твір Стефані Маєр «Сутінки». «Любовне життя» – це історія про двох подруг, одна з яких зустрічається з американським футболістом, котрий згодом залишає героїню й зникає з її життя. Значну роль також відіграє колористика обкладинок книжок поетеси. Сама авторка стверджує, що зовсім не помітила як червоний колір переслідує уже другу її книгу. Можливо, це не випадково. Червоний – це знаковий жіночий колір.

Окрім прозових творів, Оксана Луцишина декламувала декілька своїх віршів. Зауважила, що пише верлібром. Студенти інституту філології й журналістики поставили ще чимало запитань гості. А вже згодом отримали нагоду взяти автограф.

Олександра КЛИМЕНКО