ОСТАННІ НОВИНИ |
06:47 Чи можливий український «кінець» цифрового телебачення – 2015? | |
Без телевізора ми не уявляємо свого життя. «Коробка з екраном» стоїть у кожній оселі. З його допомогою можна дивитися все, чого душа бажає… і не бажає (рекламу). TV – своєрідний зв’язок між вами та навколишнім великомасштабним світом. Цей своєрідний «член сім`ї» – насправді складна система з безліччю нюансів. У 2006 році в Женеві пройшла конференція «План Женеви – 2006». Там було вирішено, що до 2015-го року в Європі відбудеться перехід на цифрове мовлення. Україна, як європейська держава, теж входить до числа країн, що переходять на «цифру». На Заході вже давно здійснили задумане, у нас заміна ефірного наземного телебачення на цифрове ще в планах. Якщо шукати причину такого переходу, стає зрозуміло, що аналогове телебачення себе вичерпує. Принцип розташування одного мовника на одному каналі є нераціональним використанням радіочастотного ресурсу. – Аналог не забезпечує бажаної якості. Принципова відмінність у тому, що в «цифрі» на одному каналі може бути до восьми мовників + FM радіо та Internet, – розповідає представник Національної ради з питань телебачення та радіомовлення у Вінницькій області Вадим Мазурик. – Фактично, зараз ми переходимо на таке поняття як «мультиплекс» – пучки каналів (М1, М2, М3, М5). Тривають своєрідні конкурси на чотири мультиплекси. У кожному є вісім каналів – в сумі 32. З них 28 займатимуть національні мовники, ще чотири канали залишається для місцевого телебачення. На Вінниччині мультиплекси розміщенні так, щоб охопити якомога більшу територію. Влітку було проведено перший етап конкурсу, за результатами якого три регіональні канали вже отримали свої місця у М5, залишається ще одна вакансія. Ліцензію мають «ВДТ» (з грудня працює в цифровому режимі), «ВІТА» та один київський канал. «Вінниччина» ще змагається за право перейти на «цифру». – Зараз в ефірі є 22 канали. Проблема в тому, що вони працюють для горобців, – продовжує Вадим Мазурик. – Щоб отримувати такий сигнал, потрібні спеціальні приймачі-перетворювачі. Це серйозна соціальна проблема, адже вартість таких пристроїв сягає близько 600 грн. Треба думати, в який спосіб забезпечити ними населення. Певна частина роботи вже зроблена, але надалі потрібно розробити чіткий план дій. Нам потрібно встигнути здійснити перехід до 2015 року. Україна – держава з великою кількістю сусідів, якщо не використаємо своїх ресурсів, то це зроблять вони. «Цифра» стає необхідністю. Юлія ФРІБЕР | |
|
Всього коментарів: 0 | |