А чи знаєте Ви, хто такий омбудсмен? Які його обов’язки перед суспільством? Не знаєте? Воно й не дивно! Адже не щодня зустрінеш таких людей.

Провівши невеличке опитування серед перехожих, почула багато тлумачень, але лише декілька правильних. Більшість, особливо тих, кому за тридцять схильні думати, що омбудсмени – це якесь певне об’єднання, котре відповідає за культурні заходи нашого міста, і лише одиниці знають, що це не хто інші, як посадові особи, метою діяльності яких є ефективний захист прав дітей. Отож, для того, щоб Ви були поінформовані і після прочитання статті не виникало жодних питань, з’ясуймо: хто ж вони насправді такі?

Омбудсмен – це посадова особа, на яку покладені функції контролю за дотриманням законних прав та інтересів громадян в діяльності органів виконавчої влади і її посадових осіб. На сучасному етапі, посада омбудсмена існує в понад 100 країнах світу.

Необхідність в таких людях в більшості дає знати про себе тоді, коли органи влади не дотримуються належного контролю у сфері управління. Власне кажучи, саме тому й виникає потреба у додатковому захисті прав і свободи людини.

Але для того, щоб ним стати, необхідно пройти творчий конкурс. Перший етап конкурсу проводиться у формі письмових робіт. Тема оголошується за двадцять днів до підведення підсумків першого етапу. Роботи викладаються у довільній формі та передаються у встановлені терміни до Вінницького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Другий етап конкурсу проводиться у вигляді публічних виступів, рольових ігор. Журі визначають терміни проведення дійства, теми письмових робіт, презентацій, публічних виступів конкурсантів. Також вони вирішують усім колективом, хто проходить у відбірну групу на навчання, а хто залишає Малу соціальну академію.

Вінницькі омбудсмени щороку беруть активну участь у проведенні заходів соціального спрямування, серед яких конкурс дитячих малюнків на асфальті до Дня захисту дітей, «Молодь Вінниці за життя без СНІДу».

Омбудсмени для виконання своїх обов’язків опираються не лише на закони, а й на істину справедливості та рівності.

Мала Молодіжна соціальна академія є одним з напрямків роботи з молоддю Вінницького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. В рамках цієї програми група отримує навички соціальної роботи, спілкування та розвитку особистості. Заняття з учасниками академії проводяться психологами та соціальними працівниками за різними темами та напрямками.

Омбудсмени неодноразово беруть участь в профілактичних заходах щодо попередження в суспільстві негативних явищ, а саме: профілактика паління, алкоголізму, наркотичної залежності, ВІЛ/ СНІД.

Для них обов’язковим також є тренінг-курс в межах програми «Сприяння просвітницькій роботі «рівний – рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя»; соціально-психологічний тренінг «Саморозвиток особистості».

Традиційними є відвідини дитячого будинку «Гніздечко» та Християнського дитбудинку. Після зустрічі з дітьми-сиротами байдужими ніхто не залишається. Кожний виносить із усього пережитого за день для себе певний урок. Після розваг та ігор, гості пригощають малечу солодощами, дарують речі першої необхідності. Кожний з омбудсменів віддає малюкові свою іграшку, цим самим даруючи частинку свого серця.

Директор Вінницького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Світлана Сулімова (випускниця нашого університету) говорить: «Омбудсмен зобов’язаний допомагати у вирішенні питань, пов’язаних із захистом прав та інтересів дітей, брати участь в обговоренні та прийнятті важливих рішень, інформувати молоде покоління про їхні права та обов’язки, виступати на захист слабших».

Окрім неї  з вінницькими омбудсменами займаються: Євгеній Косарєв – заступник директора, Ірина Ковиліна – психолог, Наталія Богачук – головний спеціаліст, Дмитро Калита (соц.працівник) та Валерій Варич – провідний юристоконсульт.

Діяльність дитячих омбудсменів забезпечить можливість кожній дитині бути почутою і саме тому, подібну практику потрібно проводити не лише у Вінниці, а й райцентрах та сільській глибинці. Щоб слово «омбудсмен» було не тільки почутим, а й відчутним…

Наталія ГАВРИШ