Ні для кого не є таємницею, що життя жорстоке, а сувора реальність завжди може розтрощити ваші рожеві окуляри вщент. Через це ідею зобразити дорогу додому як цікавий та романтичний досвід спіткали страшні метаморфози.

Настала пора глянути правді у вічі, бо насправді це є  непростим випробуванням.

Головним компонентом кожної подорожі є транспорт. Щоб не уподібнюватися пілігримам, студентам зазвичай доводиться вибирати між потягом та автобусом. Що з цього можна назвати меншим злом, вирішуємо за допомогою трьох критеріїв: час, ціна, комфорт. Хоча це лише формальності. «Диявол» ховається в деталях.

Якщо їхати залізницею, маєте вибір: купе або «тюремний потяг на заслання». І це не жарт. У плацкартному вагоні ставлення провідників до пасажирів інколи нагадують стосунки злих колекторів і боржників. Коли вирушите автобусом, можете передусім відчути себе на американських гірках. Важливо пам’ятати, що доведеться їхати в паркому салоні, бо сервіс не завжди передбачає наявність кондиціонера. Шкода, але навіть вікно часом не вдається відчинити.

Та незважаючи на всі перепони, потрібно набратися мужності заради простої, але дуже важливої мети: побачити рідних і друзів, поговорити з ними і хоча б один раз обійняти. Дорога додому є одним із яскравих прикладів того, що на дні терпіння завжди осідає золото.

Євгеній ГУСЄВ