Пункт прийому крові. Стою в черзі, поруч зі мною п’ятеро одногрупниць, і знайомий, на курс старший. У кожного з нас у руках паспорт, анкета донора та величезне бажання допомогти хворій дитині, пожертвувати хоча б тим, чим можемо – своєю кров’ю.  Пройшовши стандартну процедуру обстеження у лікарів, попивши чаю з цукром і печивом (це обов’язково перед здачею крові), опиняюся в спеціально обладнаній палаті, де, власне, все і відбувається.

Окрім мене, там чекає хлопець із старшого курсу. «А де всі?» – цікавлюся. «Виявилися не придатними для здачі крові» – чую у відповідь.

З семи осіб лише двом дозволили здавати кров. У решти, слава Богу, немає сифілісу чи СНІДу, але все ж, які негаразди зі здоров’ям завадили п’ятьом дівчатам зробити такий благородний вчинок?

Відкинемо венеричні хвороби, ВІЛ, туберкульоз та інші небезпечні захворювання. Крім них, до переліку протипоказань для донорства входять: психічні захворювання та розлади (спробуйте не заробити таке в сучасному ритмі життя), будь-які проблеми з серцем, включаючи гіпертонію, пороки, атеросклероз, тромбофлебіт, а також  бронхіальна астма, гострота зору (+\-6), проблеми з нирками, виразка шлунка  (майже у всіх вона є, якщо врахувати студентський раціон) та інше… Щось із списку виявили у дівчат шляхом опитування. Але багато хто, мабуть, давненько не обстежувався у лікаря, а тому навіть уявлення не мав, який «хворобливий букетик» носить у своєму організмі. Є й тимчасові протипоказання: період вагітності, операції, у тому числі аборт – до одного року після хірургічного втручання; грип, ангіна, та інші запальні процеси – 1 місяць після одужання; прийом медикаментів; щеплення, видалення зуба; період  менструації – 5 днів після завершення. А також – до шести місяців після більш ніж двомісячного перебування в країнах Африки, Азії чи Південної Америки (ех, навряд чи дівчата здійснювали кругосвітню подорож цієї осені).

Згадаю ще деякі заборони для донора: не можна курити за 2 години до здачі крові, а пити алкоголь – упродовж 48 годин перед процедурою. Таку інформацію знайшла в Інтернеті (також про алкоголь та куріння було написано в картці донора). Однак, усе залишається на совісті людини, яка здає кров, адже лікарі про таке, здається, навіть не питали. Особисто я, не знаючи, що зранку доведеться здавати кров, ввечері перехилила кухоль пива, а хлопчина, який разом зі мною виявився «придатним» – затятий курець (мене, відверто, мучить совість).

Багато хто боїться підчепити якусь інфекцію, здаючи кров. Це майже не можливо – голки і все інше стерильне, на власні очі бачила. У Вінниці випадків зараження не зафіксовано. Пацієнт від донора також заразитися не може, кров ретельно перевіряється. Сергій Придатченко – лікар вищої кваліфікації, завідувач відділу комплектування донорських кадрів, прокоментував це так:

– Є три ступені перевірки: спершу донор по картотеці сам визначає свою придатність. Потім проходить обстеження у лікарів. Оглядають шкіряні покриви, видимі слизові, щупають доступні лімфатичні вузли, міряють тиск. І, нарешті, лабораторне обстеження крові. У нашій лікарні воно проходить за трьома критеріями: гепатит В,С, сифіліс та СНІД.

Зацікавило й таке питання: якщо кров виявилася не надто здоровою, що з нею роблять? Лікар мене заспокоїв:

– Якщо під час обстеження кров виявиться непридатною, її утилізують, тобто знешкоджують. Кров, яку не переливають, переробляють або розділяють на плазму і еритроцитарну масу, при цьому знову всі компоненти ретельно перевіряються.

Те, що кров не викидають, заспокоює. А то уявляєте, ви пожертвували частину себе (400 мл), а вона не знадобилася. Але кров, як і будь-який продукт, має термін зберігання. Сергій Миколайович розповідає, що вона зберігається від 21 до 42 діб, розділена – 42 доби, а плазма – цілих 2 роки.

Отож, якщо хочете стати донором, то боятися нічого. Окрім того, що цю справу оплачують ( для студентів, до речі, 25% надбавка до стипендії, при умові здачі 450 мл крові два рази на рік), вона ще й корисна для нашого здоров’я. Процедура тренує організм, посилаючи сигнал необхідності самооновлення та поліпшення емоційного стану людини. Регулярне здавання крові – це також профілактика захворювань серцево-судинної системи, атеросклерозу та порушень функції печінки. Тому бути донором – це не лише благородно, але й корисно!

                                                                           Інеса БЛАЖІЄВСЬКА