Стіни кімнати на 38-му поверсі все звужуються, з-під ліжка виповзають величезні змії, сповнені бажання накинутися на чергову жертву. Меблі ламаються від напливу пацюків, чорні відблиски очей котрих підступають усе ближче й ближче. В цілковитій темряві ти намагаєшся вдихнути хоч трохи повітря для останнього поклику на допомогу, якого ніхто не почує, але повітря не вистачає.

Охоплений жахом, намагаєшся пробратися до дверей, послизаєшся на безлічі тарганів, падаєш на ліжко, що стоїть не перпендикулярно до стіни, та тут відчуваєш, як хтось схопив тебе за ногу і тягне за собою…

Для когось це лише безглузда вигадка, для інших – об’єкт постійного інтенсивного страху – фобії. Кожен із нас так чи інакше знайомий із цією проблемою, оскільки фобія – явище досить поширене, а з розвитком людства кількість її різновидів стрімко збільшується.

Фобія – хворобливий страх щодо певних ситуацій, дій, речей, тварин або людей. Її виникнення обумовлюється попередніми психічними захворюваннями, неврозами, іноді при перевтомі, та найчастіше – при наявності психотравмуючої ситуації.

Завідувач 12-го відділення ВОПНЛ ім. академіка О. І. Ющенка Олег Скорук погодився розповідає про психічний розлад, назва якому фобія.

– Як відрізнити звичайний страх від фобії?

– Низка ознак вказує на наявність у вас фобії: якщо під час зіткнення з подразником з’являється постійна слабкість, аритмія, тремтіння кінцівок, запаморочення, холодний піт, ускладнення дихання, потемніння в очах, нудота, втрачається відчуття реальності – це фобія.

– Із якими фобіями найчастіше звертаються пацієнти?

– До найпоширеніших належать акрофобія (страх висоти), пейрафобія (страх виступати перед аудиторією), клаустрофобія (боязнь закритого простору), ніктофобія (страх темноти), танатофобія (страх смерті). Взагалі, в кожної людини є своя фобія.

– Які існують методи боротьби з таким психічним розладом?

– Із фобіями боротись досить проблематично, адже процес лікування залежить від індивідуальних особливостей пацієнта. Найпоширеніший метод – зустрітися зі страхом віч-на-віч. Чим тривалішими та частішими будуть такі зустрічі, тим більша ймовірність подолати нав’язливий страх.

За даними опитування, проведеного серед студентів ВДПУ, рейтинг найпоширеніших фобій виглядає так: 10) арахнофобія – боязнь павуків; 9) дромофобія – страх переходити вулицю; 8) гемофобія – страх крові; 7) соціофобія – страх перед суспільством та оцінкою оточуючих; 6) ніктофобія – страх темноти; 5) герпетофобія – боязнь рептилій; 4) алгофобія – боязнь болі; 3) акрофобія – страх висоти; 2) пейрафобія – страх перед публічними виступами; 1) аутофобія – страх самотності.

Із плином часу все більше з’являється об’єктів для страху, що зумовлює появу та поширення нових фобій, інколи досить незрозумілих та відверто дивних. Вашій увазі «Топ-10» чудернацьких фобій: 10) тетрафобія – страх числа чотири; 9) коулрофобія – боязнь клоунів; 8) фобофобія – страх фобій; 7) спектрофобія – страх власного відображення в дзеркалі; 6) гексакосіойгексеконтагексафобія – боязнь числа 666; 5) ефебіфобія – страх підлітків; 4) галітофобія – страх неприємного запаху з рота; 3) гіпомонстрескуїпедалофобія – страх перед довгими словами (досить іронічно); 2) пентерафобія – боязнь тещі; 1) птеронофобія – страх, що хтось полоскоче пір’їнкою.

Серед такого розмаїття страхів важко їм не піддатись, та не варто огортатися ілюзіями та гіперболізувати власні переживання. Це може спричинити реальні проблеми. Залишайтесь здоровими та не бійтеся боятись – бійтеся не побороти свої страхи.

Сергій СЕМЧУК