Усміхненою, енергійною, життєрадісною… Саме такою залишиться для мене Інна Іванівна Дерунець – вчителька інформатики та математики Чагівської СЗОШ І-ІІІ ступенів.

Як завжди Інну Іванівну не зустрінеш у кабінеті під час перерви. Все чимось зайнята: завжди потрібно організовувати масові заходи, вечори дозвілля, тематичні концерти та ще й проводити уроки. Однак педагог не жалкує про вибір професії, адже поруч з дітьми завжди почувається молодою.

Ще з дитинства мріяла бути вчителькою російської мови та літератури, але потім плани різко змінилися на користь точних наук і, як показав час, недарма. Стала студенткою фізико-математичного факультету за спеціальністю «Математика та інформатика». Студентські роки згадує з усмішкою, бо стільки цікавого відбулося в цей період, що книгу можна писати.

Одним із найцікавіших спогадів вважає літню практику в Криму. Тоді загоном збирали яблука, кавуни, абрикоси… Організовували для місцевих жителів концерти, на яких читали власні вірші, гуморески (хай потім не кажуть, що математики далекі від художнього та чуттєвого). «Поверталися із практики засмаглі та веселі, трохи сумували за «кавуновими боями». Зароблені гроші перерахували в дитячий будинок», – згадує Інна Іванівна.

Чимало веселих історій було пов’язано і з життям у гуртожитку. Співрозмовниця зізналася, що могла по-дружньому пожартувати над сусідками по кімнаті: «Якось подружці Нелі поклала в сумку черпак і шльопанці, коли та йшла на практику в школу. Потім цілий день сміялася, уявляючи її реакцію». Подруга не ображалася, бо справжня дружба ще й не таке витримує. Із найкращими друзями підтримує зв’язок і досі.

Зараз І.І. Дерунець – справжній учитель-енерджайзер, турботлива мама і дружина, у якої майже не залишається часу для себе, для улюбленого заняття – читання. Ще студенткою обожнювала читати, для неї з подругами це була приємна «пошесть». Їхньою «ходовою» книгою був роман Жорж Санд «Графиня Рудольштадт», також надавали перевагу французькій класиці, іноді читали твори про Велику Вітчизняну війну, фантастику, детективи. Фахову літературу читали з меншим захопленням, але, наприклад, підготуватися до точних наук неможливо з романів. Що цікаво, кожен такий твір писали під музичний супровід, бо викладач – Андрій Андрійович Томусяк – був людиною музично обдарованою і любив проводити ось такі «експерименти» над студентами.

Насиченими і надзвичайно цікавими стали студентські роки для Інни Дерунець, допомогли їй стати вчителем, методистом, вихователем. Хоч і нелегка вчительська праця, та з обранням життєвої стежини Інна Іванівна не помилилася.

Інна ОНИЩЕНКО