Січень, як не дивно, давно вважають гарячою порою. Не тому, що має безліч релігійних свят, які ми з нетерпінням чекаємо цілий рік, а тому, що у більшості студентів саме з цього місяця починається сесія. Багато інформації, брак часу, Новий рік та Різдво, але екзамен – за розкладом. У таких ситуаціях сподіватися залишається на шпаргалки. Хто з вас, витягнувши «не той» білет, не намагався тремтячими руками дістати із «затишного» місця, заздалегідь написану та добре заховану підказку? Адже вона – остання надія на порятунок, важко писана довгими безсонними ночами при світлі лампи, перепустка до заповітної оцінки і успішне складання сесії.

То що ж таке шпаргалка? Які вони бувають, як їх правильно використовувати? Це питання, які не дають нам спокою в похмурі, напружені дні зимової сесії.

Шпаргалка – це приховане джерело інформації. Вона залишається найефективнішим способом складання екзаменів та заліків для тих, хто не любить зубрити або просто за браком часу не встигає належно підготуватися. Але не варто забувати про те, що не кожна шпаргалка приносить успіх на екзамені. Без досвіду в цій справі не обійтися…

Цікаво те, що шпаргалку винайшли зовсім не студенти і навіть не школярі. Її авторство приписують одному із наймогутніших людей Західної Європи кінця VIII століття – королю франків Карлу Великому. Він за час свого правління розширив кордон Франкської держави вдвічі, хоча не вмів писати і читати. Але укази підписані його рукою дійшли й до наших днів. Як же це могло вийти? Відповідь дуже проста. У Карла Великого була шпаргалка. Ученими того часу був придуманий і виготовлений зразок підпису на пергаменті. Коли потрібно було підписати державний документ, Карл ретельно змальовував своє ім’я й титул зі шпаргалки.

За даними соціологічних опитувань, регулярно шпаргалками користуються 98% студентів. Тож не дивно, що у кожного пристойного студента є свої фірмові секрети, способи та технології виготовлення і використання шпаргалок.

Їх існує багато, але ми опишемо найцікавіші та найдієвіші.

Класика жанру – «шпора-гармошка». Пишеться на папері (інший варіант – друкується), згортається «гармошкою» та кладеться у кишеню. Для того, щоб папір не шелестів, краще його обгорнути скотчем. Списати з такої шпори важкувато. Зручніше буде сісти посередині аудиторії, щоб викладач не мав з вами прямої видимості.

«Hands free». Підключаєте гарнітуру до телефону (навушники, Bluetooth), телефонуєте другові, диктуєте йому питання, в той час, напарник шукає відповідь у лекційних зошитах, книжках чи Інтернеті, і диктує вам відповідь. Цей спосіб найзручніше використовувати дівчатам з довгим волоссям.

Ще один варіант – етикетка пляшки з водою. Купивши пляшку води, потрібно зняти з неї етикетку, відсканувати, за допомогою фоторедактора замалювати склад напою, на місці якого відобразити всю потрібну інформацію. Роздрукувати етикетку та наклеїти її на пляшку, яка буде стояти на парті біля вас під час іспиту.

«Бомба». Аркуш із заздалегідь підготовленими відповідями на питання. У процесі роботи над питаннями необхідно знайти правильний варіант та вийняти його із загальної пачки. Однак може виникнути одна проблема – аркуш, на якому ви будете писати на іспиті може бути зі штампом. В такому разі ви не зможете скористатись своєю шпаргалкою.

Найпростіший варіант для дівчат – написати на нігтях відповіді, а потім покрити їх прозорим лаком, ось і все – манікюр готовий! Варіант для хлопців – заховати «шпору» на зворотньому боці краватки, прикріпивши шпилькою чи скотчем.

Головне при списуванні поводитися впевнено та спокійно, адже пильне викладацьке око ставить під нагляд студентів, які метушаться під час іспиту. Ми вирішили докладніше дізнатися, чи вдавалося нашим студентам списувати. І ось які результати отримали: у 60 % вдавалося списувати на іспиті, використовуючи шпаргалку, близько 35% студентів заявили, що взагалі не користуються «шпорами», 5% зізналися, що потрапили в поле зру викладача.

Також дізналися, що з 65% студентів, які списують, найпопулярніша шпаргалка – класична – маленький папірець, де коротко, тезисно чи схематично, записані відповіді на питання. Використовують таку шпаргалку – близько 23% опитаних. Ховають у найоригінальніших місцях: дівчата – у бюстгальтері, панчохах, під спідницею, у ботфортах; хлопці – не менш оригінальні, адже знаходять місця для схову такої шпаргалки за ременем чи на зворотному боці краватки. Досить поширений спосіб – телефон з Інтернетом, або вже з раніше внесеними даними. Такий тип шпаргалок використовує 19% студентів. «Hands free» користуються мало – 2%. Якщо ж на парті під час іспиту знаходиться будь-яка методична література, тоді не буде занадто важко заховати між двома підручниками шпаргалку. Хоча такий спосіб вдається використати дуже рідко - лише у 7%. Шпаргалка «гармошка» популярна серед 11% умільців. «Никають» у  кармани, рукави та навіть взуття. Майже 3% використовують інші види шпаргалок – завчасно написані відповіді на парті, ручки з цікавим вмістом та багато іншого.

Отже, «халявте» на здоров’я, але пам’ятайте – краще все-таки вивчити, а шпаргалку залишити на крайній випадок.

Катерина ЗУЛІНСЬКА

Марина ДЯЧЕНКО