Життя – занадто серйозна штука, щоб сприймати його занадто серйозно

(Оскар Уайльд)

- У черговий раз ми з Дейлом ніяк не могли придумати собі цікаве та корисне заняття. Тому, як і більшість наших ровесників, безглуздо витрачали наш дорогоцінний час Vkontakte.

- І серед усього сміття в новинах соцмережі Чіп випадково натрапив на досить цікаву інформацію, яка нас зачепила. У новині розповідалося про австралійця Джеймса Хоррісона, відомого як «Людина із золотою рукою». Чоловік потрапив до книги рекордів Гіннеса за те, що здав кров понад 900 разів і тим самим врятував життя близько 2 мільйонівновонароджених дітей.

Якщо в кількох словах, то Джеймс Харрісон у віці 13 років переніс серйозну операцію грудей і йому терміново було потрібно близько 13 літрів крові. Розуміючи, що саме донори врятували йому життя, він дав обіцянку почати здавати кров, як тільки йому виповниться 18 років.

Після першого донорства було виявлено, що його кров містить антитіла, які можуть допомогти врятувати новонароджених дітей хворих на анемію. На основі його унікальної крові була створена вакцина Rho (D) імуноглобуліну. Після чого його життя застрахували на 1 мільйон доларів.

– Ця інформація не могла залишити нас з Дейлом поза увагою. І я зараз не про страховку в 1 млн. доларів. Тож переночувавши з цією думкою, на ранок ми вирішили сходити до місцевої станції переливання крові й дізнатись: можливо, і наша маленька донорська справа врятує комусь життя.

– Пропонуємо й вам ознайомитись з інформацією яка допоможе стати місіонерами в цій благородній місії:

«Донором може бути будь-яка ЗДОРОВА людина після 18 років. Для цього треба прийти в Центр переливання крові з паспортом. Напередодні за добу не вживати жирної страви та за дві доби ніякого алкоголю. Жінкам не можна здавати кров під час менструації. Донор повинен важити не менше 50 кг. Вся процедура займе не більше однієї години, а сама здача крові 10-15 хвилин. Кров можна здати безкоштовно та за невелику грошову компенсацію. У день здавання крові або її компонентів донори, які є студентами навчальних закладів у зазначені дні звільняються від занять».

            (Витяг з правил Центру переливання крові)

– Так, отримавши достатньо інформації та озброївшись рішучістю зробити добру справу, ми вирішили пройти медичне обстеження. Але, на превеликий жаль, лікарі дозволили здавати кров лише Дейлові. У мене ж виявили підвищену температуру тіла.

– Не засмучуйся, Чіп! Здаси наступного разу. А я сподіваюся на твою моральну підтримку, коли в мою вену введуть голку.

– Та нема питань, друже!

– Єдине, що досі мене турбує, – це де зберігається донорська кров? Бо ще не вистачало, щоб моєю смакували різні там Стефани чи Едварди!

– Та заспокой нарешті свою шалену фантазію, Дейл. То лише у фільмах так буває, а насправді донорську кров поміщають у герметичні пакети та надійно зберігають у спе­ціальних контейнерах при температурі від 2 до 6 °С.

– Справді? Хууу... ти мене заспокоїв. Тепер почуваюся значно впевненіше. Чіп, а якщо в мене візьмуть більше крові, ніж потрібно, я помру?

– Не хвилюйся, бурундуче, не візьмуть! До речі, здавати кров – дуже корисно для організму. Завдяки регулярному донорству відбувається активізація системи кровотворення, підвищується стійкість до крововтрати, відбувається самооновлення організму та продовжується молодість. А ще це профілактика захворювань серцево-судинної та імунної систем, порушень травлення, атеросклерозу, діяльності печінки та підшлункової залози.

– Ну нічого собі! Це означає, що тепер я буду вічно молодим?

– Ну, якщо кожного місяця віддаватимеш по 450 мл своєї крові, то молодість твоя продовжиться на кілька років точно.

– Чіп, тримай мою руку міцніше, бо, здається, я вже починаю втрачати свідомість.

– Та не може бути! З тебе ще навіть 100 мл крові не взяли.

– Та я не жартую! У мене перед очима картинка розпливається, у голові паморочиться... Чіп, здається я бачу світло в кінці тунелю.

– Дейл, припини вже лякати читачів. Із тобою все гаразд, тому не вигадуй!

– А що? Нехай теж трохи понервують, а то розслабилися!

– Теж мені жартівник знайшовся! До речі, я тут краєм вуха підслухав, що твоя кров підходить одному хлопчику, якого сьогодні привезли в лікарню. Тому ти не лише зробиш добру справу, а й врятуєш життя малого.

– О, Чіп, це було б чудово!

– Знаєш, Дейл, я в дитинстві чув легенду, що в кожної людини є на небі своя зірка. І коли хтось на планеті помирає, то світло, яке відбиває його зірка, гасне. Завдяки тобі сьогодні ще одна зіронька, чия черга настала, не погасне, а ще довго сяятиме на небосхилі.

P.S. Життя – це те, що люди більше всього прагнуть зберегти і менше всього бережуть (Жан де Лабрюйєр).

Чіп і Дейл

поспішають на допомогу