Холодними весняними вечорами, коли густий морок поглинає останні промені денного світла, коли всі живі істоти, окрім студентів, лягають спати, прокидаються сили темряви.

Лиш люди з хоробрим серцем здатні поринути у світ загадок і таємниць, зустрітись зі злом та вийти переможцем. Аби потрапити туди, не потрібні двері, варто тільки розкрити книжку.

Під тверду палітурку збірки «Колір зла» Девіду Гартвеллу вдалось укласти 19 робіт від майстрів жахів, як-от: Кінга, Лавкрафта, Шеридана Ле Фаню, Бредбері, Несбіта, Блоха та ін. Безперечно, завдяки авторським особливостям письменників, всі твори оригінальні, та чи можуть вони налякати читача настільки, щоб кров застигла в венах? Відповідь на це питання відкриється згодом.

Передусім варто зрозуміти, як проза викликає страх? На відміну від кінострічок, де для залякування достатньо на екрані раптово з'явитись моторошній фізіономії з гучним криком, у літературі основну роль відіграє атмосфера. Письменник має передати всі події так, щоб читач не тільки відчув себе головним героєм, а й повністю усвідомив напругу окремих епізодів. У кращому випадку, рівень «кошмарності» змусить серце битися швидше, а руки труситимуться, наче від хвороби Альцгеймера. Та перервати читання до того моменту вже буде неможливо.

Без сумніву, атмосфера кожного відтінку «Кольору зла» немов оволодіває вами, залишаючи під враженням ще довгий час. Майстри пера вміло зображують божевільно-привабливі світи, застосовуючи яскраві художні засоби та грамотно будуючи кожне речення. Цьому сприяє й багатогранність тем: від відьом та привидів до древніх божеств та часових парадоксів. Починаючи читати ту чи іншу історію важко здогадатися, що ж буде лякати чи насторожувати найближчим часом. До прикладу, після прочитання «Вечірнього первоцвіту» Джона Кольєра спокійно дивитись на манекенів, що захопили кожен торгівельний цент, неможливо.

Та в жодному разі не варто завищувати сподівань. Створюючи збірку, укладач підбирав як найсильніші («Поклик Ктулху» Г. Лавкрафта), так і досить звичайні («Плесо» С. Кінга) роботи митців. Причина цього покрита безпросвітною темрявою. Чи завадить це отримати насолоду від прочитання книги? Зовсім ні. Збірку «Колір зла» можна порекомендувати і фанатам жахів, і тим, хто бажає спробувати полоскотати собі нерви.

Євгеній ГУСЄВ