Це був звичайний концерт, де студенти Інституту педагогіки, психології та мистецтв (музично-педагогічна спеціальність) вкотре показували свої творчі здібності. На сцену вийшло тріо: дві дівчини (скрипачка й піаністка) та хлопець з гітарою.  Саме тоді вперше перед великою аудиторією пролунала пісня «Тільки ти». Коли зазвучали останні ноти мелодії, зал аплодував стоячи. Пісня стала хітом, а її автора, того хлопця з гітарою, запам’ятали надовго. Тоді юні музиканти не були ще «Теорією свідомості», колективний виступ на сцені був лише їхнім початком…

Хлопець, який дихає музикою

Хуліган, романтик, ледащо, геній – ким тільки не називали Віталія Гука його знайомі. Хто він насправді, залишилось для мене загадкою, єдине, що знаю напевне, – він заради музики готовий на все.

У дитинстві й гадки не мав, що колись присвятить себе музиці, але любив слухати її мало не з пелюшок. Це було єдине, що могло заспокоїти прудкого і неслухняного хлопчика. Помітивши у Віталія чудовий голос, у п’ятому класі мама записала його до музичної школи на відділення вокалу. Та, маючи бунтарський характер, хлопець ледь-ледь протягнув там рік.

Гітару вперше взяв до рук узимку в одинадцятому класі, але тоді не зрозумів, що з нею робити, тому поклав інструмент на місце. Хлопець навіть не здогадувався, що вона стане для нього сенсом життя.

 Усім править кохання…

Прийшло воно і до Віталія. Сталося це в дев’ятому класі й протрималося в його серці два з половиною роки. Для Неї він писав свої вірші, Вона стала його музою, кращою подругою, і людиною, яка власне і підштовхнула займатися музикою. Знайшовши гітару, Віталій з цікавості вирішив повчитися грати, сталося це мало не перед останнім дзвоником у школі. Інструмент на все літо повністю захопив увагу хлопця. І кульмінацією цього захоплення стало спонтанне рішення – вступити до педагогічного університету на факультет музичного мистецтва. Звісно, куди ще міг би  вступити хлопець, який усе життя не знаходив самого себе, та знайшов лише у музиці!?

З тією дівчиною Віталій продовжував спілкуватися і після вступу до університету. Мало того, Їй він вперше пообіцяв, що буде писати пісні. Прийшовши додому після цієї розмови, написав пісню «Тільки ти».  Їй були присвячені й інші – «Крок», «Без тебе», «Ти», «Час». Назви для пісень йому завжди було важко придумувати. Натомість текст і музика йшли від самого серця, у якому вірно жила любов…

Теорія Свідомості?

Подружившись із трьома хлопцями зі свого факультету, Віталій вирішив грати разом із ними. Сформувався досить таки непоганий колектив: Віталій був вокалістом і ритм-гітаристом, Олексій – соло-гітарист, Вадим сидів за барабанами, Макс (сьогодні учасник гурту «Ларус») був бас-гітаристом, пізніше до них приєднався Олесь, що став замість Віталія ритм-гітаристом. Це ще не був рок-гурт – просто квартет із хлопців, які разом репетирували. Хлопці переважно грали пісні, які створював Віталій, допомагали йому з інструментальними партіями, інколи перегравали відомі рок-гурти. Працювали не завжди згуртовано, але порядок у цьому хаосі старався наводити Віталій.

Різноголосся у стилях рок-музики призводили до постійних творчих конфліктів, а пізніше до розпаду самого колективу. З Віталієм залишився Олексій – його найкращий друг, вірний творчій справі. Вони продовжували грати вдвох. Олексій, до речі, на той час опановував бас-гітару. Віталій не припиняв грати і писати нові пісні, мріючи, що одного разу їх почує публіка.

І ця мрія здійснилася. Разом із двома одногрупницями, які давно любили «Тільки ти», вони виступив на тому вище згаданому концерті, зігравши окрім неї також пісню «Осінь» (яка, до речі, була написана під фортепіано, а не гітару). Того дня для всіх, включаючи викладачів, ледачкуватий Віталій Гук перетворився на здібного музиканта.

Дівчата вирішили приєднатися до його з Олексієм дуету, пізніше взявши до себе дівчину-ударницю. Працювали за тим же планом, що й раніше: Віталій писав пісні й музику, Олексій вигадував бас-партії, адже тепер він був басистом. До речі, саме Олексій вигадав назву «Теорія свідомості», до цього колектив був безіменним.

Найбільше бажанням грати горів Віталій, тож відсунувши на задній план особисте життя, він розривався між роботою в музичній школі, універом і улюбленим гуртом. Шкода, але незабаром колектив почав розпадатися. Наразі хлопці фактично знову залишилися двоє: Віталій і вірний басист Олексій. Вони удосконалюють старі пісні, додаючи нові бас-партії, складають нові, а також записують їх.

Вони молоді, повні бажання грати і рухатися вперед. Хтозна, можливо, колись ці хлопці стануть справжньою рок-легендою.

                                              Інеса БЛАЖІЄВСЬКА