13 грудня Православна церква відзначає День святого Андрія Первозванного. Проте обряди й традиції святкування сягають дохристиянських часів. Це той вечір, коли магія «витає у повітрі».  Звісно, дівчата не можуть не скористатися можливістю поворожити на своїх суджених. Хлопці ж, у свою чергу, мають повне право витворяти різні витівки, без страху «отримати на горіхи».

Щойно почало темніти, студенти ІФЖ зібралися в гуртожитку й розпочали традиційний обряд-гру – кусання калити (круглого медівника з маком та родзинками). Особливо весело й кумедно виглядало, коли дорослий хлопець, якого заздалегідь обрали паном Коцюбинським, намагався вкусити підвішений на мотузці борошняний виріб і йому це не вдавалося. Калиту зміг скуштувати інший пан Коцюбинський – восьмирічний хлопчик Павлик. Він і отримав право пригостити усіх охочих традиційною випічкою.

Потім організатори свята частували присутніх варениками з картоплею та «з сюрпризом» (варениками з горіхами. – авт.).  А ті, кому «пощастило» з’їсти такий, повинні були показати публіці свої таланти.  Гості танцювали, співали українські пісні та декламували вірші.

Найцікавішою частиною дійства було, звісно, ворожіння (ну куди ж без нього). Дівчата гадали на зернах пшениці, свічці й воді, папері, картах і навіть на «Кобзарі». Бажаючих нагадати щастя-долю виявилося чимало. Це й не дивно, адже усім – скептикам і забобонним – цікаво хоч одним оком зазирнути у власне майбутнє.

    Інеса БЛАЖІЄВСЬКА