Безумовно, соціальні мережі є безцінним винаходом. Але, ставши прогресом для людства, вони стають регресом для кожної окремої людини.

Скільки людей – стільки думок. Одні вважають подібні мережі великим здобутком, інші все заперечують та пояснюють свою думку тим, що, проводячи час он-лайн, люди втрачають відчуття реальності, перестають мислити, стають млявими. Справді, ми замикаємо себе у віртуальному світі, тікаючи від проблем та обов’язків. Ця тема зацікавила мене, тому й провела невелике дослідження, намагаючись визначити роль соціальних мереж у житті молоді віком від 19 до 23 років. Мабуть, вас зовсім не здивує те, що зі 100 опитуваних 95 є користувачами соцмереж. Такі мережі є засобом спілкування, джерелом цікавої інформації, а також способом витрачання часу. Мережі «крадуть» у своїх користувачів у середньому дві-три години, а то й більше вільного часу. Однак 78% опитаних відповіли, що не вважають себе залежними від них.

Щоб зрозуміти, що таке соціальномережева залежність, поспілкувалася з відомим російським психологом, автором книги «Рождение нового человека» Михайлом Фоміним.

– Кого перш за все приваблюють подібні мережі? Чому?

– З точки зору психології, соціальна мережа – особливий вид комунікації, спрямований на взаємодію користувачів Інтернету. Мета – задоволення потреб у спілкуванні, знайомстві, передачі та сприйманні інформації. Варто сказати, що мережі увійшли до списку пріоритетних сайтів, які найчастіше відвідує сучасна молодь і дорослі, що звикають до соціалізації он-лайн. Це обґрунтовується тим, що можливість бути в один і той же час у різних місцях сприяє мобільності та динамічності життя. Іншими словами – це велика прерогатива сьогодення. Проте кожна медаль має й інший бік. Існує жарт: «Комп’ютер дозволяє розв’язувати всі ті проблеми, які до його появи не існували». Частково це стосується і нашої теми. Контакти он-лайн витісняють реальне, живе спілкування, претендуючи на своєрідну альтернативу останньому. Біда в тому, що це не завжди усвідомлюють користувачі сайтів.

–  Які найхарактерніші ознаки залежності?

– Уникання реального безпосереднього контакту з ровесниками, друзями, рідними. Натомість, щоденне проведення часу за комп’ютером у середньому від трьох до п’яти годин – це ті сигнали, які свідчать про Інтернет-залежність.

– Яка категорія людей у групі ризику?

– Насамперед це молодь, а конкретніше: підлітки, особи, для яких інтимно-особистісне спілкування стає провідним типом діяльності віку. Це  сприяє формуванню одного з найважливіших новоутворень – системи уявлення про себе («Я-концепції»). Якщо дитина не знаходить можливості у спілкуванні з важливими для неї особами, вона шукатиме альтернативу у віртуальному світі героїв, що аж ніяк не сприятиме адекватному формуванню її особистості.

– Як боротися із залежністю?

– Дуже просто – не зловживати. Зважаючи на те, що ми живемо в епоху технологізації та глобалізації, навички володіння ПК та Інтернетом є обов’язковим атрибутом конкурентної спроможності людини на ринку праці. Тому постає питання міри. Людині варто пам'ятати, що вона народжена жити в реальному вимірі й саме в ньому бути щасливою. Для повноцінного щастя їй необхідно не менше чотирьох-п’яти щирих обіймів на день, а цього не забезпечить жоден сайт.

Отож, чому ви віддасте перевагу: реальним побаченням чи віртуальному листуванню? Чи проміняєте ви прогулянки під зоряним небом на блукання лабіринтами чужих сторінок? Чи волієте говорити і чути теплі слова, а не бачити їх мертвими на екрані?  Вибір за Вами!

Світлана СОЗАНСЬКА