Куди ж приводять мрії? Чи справді вони здійснюються? Правду сказати не може ніхто, але люди, які відчули радість здійснених мрій на собі, із впевненістю говорять: «Мрійте, бо вони ж таки здійснюються!»

Професія «вчитель» є чи не найважчою і відповідальною серед усіх. Навіть втративши престиж, вона залишається затребуваною. І як колись, все ще є люди, які мріють про такий фах.

Однією із педагогів-мрійниць є Наталя Надкирнична. На перший погляд – це звичайна жінка: турботлива матір, гарна дружина, вчитель. Якщо ж придивитися уважніше, можна побачити, скільки граней у цієї людини!

Бажання стати вчителем у пані Наталі виникло ще коли була школяркою. «Пам’ятаю, як сиділа на уроці і уявляла себе на місці вчителя. А тепер працюю у цій самій школі та навіть проводжу уроки у кабінеті, в якому навчалася. Хоча це трохи дивне відчуття, та все ж незабутнє», – згадує співрозмовниця.

Вищу освіту Наталя Надкирнична здобула у нашому педуніверситеті на філологічному факультеті. Окрім предметів в університеті, вивчала англійську мову, що, за її словами, робило навчання цікавішим. «Вчитися було не важко, не враховуючи холодних бібліотек, в яких доводилося проводити багато часу – в холоді та в голоді», – ділиться враженнями.

Після закінчення університету дівчина працювала вчителем у міській гімназії рідного м. Коростеня, паралельно творячи журналістську кар’єру в християнській газеті «Преимущество».

Окрім вчителювання, в юності мала потяг до театрального мистецтва. Саме тому зараз є актрисою християнського театру «Агапе».

Та й на цьому різнобічність пані Наталі не закінчується. У 2007 році завдяки знанням англійської мови була запрошена до Швеції як перекладач-вихователь у дитячому літньому таборі і у 2008 році – до Польщі як делегат від Коростенської міської ради.

Зараз Наталя Надкирнична – мати трьох дітей, учитель української та англійської мов у Коростенській міській гімназії, керівник журналістського гуртка, шеф-редактор християнської газети «Преимущество», а ще грає в театрі, займається танцями та спортом. Нещодавно стала членом Національної спілки журналістів України.

Наталя В’ячеславівна – приклад, на який справді хочеться рівнятися. Саме таку людину можна з гордістю назвати успішною. Щоб досягти хоча б чогось, Наталі доводилося жертвувати майже всім: здоров’ям, вільним часом, відпочинком... На думку жінки, успіх – це досягнення поставленої мети, виклик собі та долання труднощів. І щоб бути успішним, треба виховати у собі такі риси: сміливість, працездатність, впертість та оптимізм.

Ще зі студентських років пані Наталя має життєве кредо: «Роби все, що від тебе залежить, а решту покладай на Бога». Спочатку плідно попрацюєш, а потім і талан прийде.

Та тільки виникає запитання: як можливо все встигнути? Чоловік, діти, робота, спорт, журналістика… Що ж надихає її на щоденну працю? Вона відповідає: «Мої цілі та Господь мене й надихають. Коли опускаються руки, згадую про мету, прошу в Бога сили, мудрості та Його підтримки – і Він дає мені це. А ще – мама. Вона все життя подає приклад і підтримує в усьому».

Кожна людина потребує відпочинку. Іноді виникає бажання все кинути і просто перепочити… На запитання: «Чи виникало таке бажання у вас?» Наталя В’ячеславівна відповідає: «Авжеж! Та я знаю, що просто не можу собі цього дозволити. Нині можу тільки мріяти про відпочинок (сміється). Для мене життя – це постійний рух. Я як риба у воді, коли завантажена роботою».

Часто ми ставимо питання: «Що ж важливіше – сім’я чи кар’єра?» Більшість вважає, що ти або сім’янин, або ж кар’єрист. Бути одночасно і тим, й іншим неможливо. Проте в наш час цю думку спростували і довели: можна гарно виховати дітей і зробити гідну кар’єру. Наталя Надкирнична – яскравий приклад цьому. Ніколи в житті не обирала, що для неї важливіше, тому й називає себе «сімейно зорієнтованою кар’єристкою».

Дівчата, не ставте себе в межі стереотипів, працюйте над собою, забудьте про слово «не можу» і ставайте прикладом для інших!

Вікторія НАДКИРНИЧНА