Виставку вишитих рушників «Квітує рідна Україна» відкрито у Вінницькому педуніверситеті в 355 аудиторії першого корпусу. Організатор – Тетяна Пірус, завідувач навчально-наукової лабораторії з етнології Поділля, член Національної спілки народних майстрів України та Національної спілки журналістів України, дослідниця Подільської народної ляльки-іграшки, знана писанкарка.
Пані Тетяна розповіла про особливості традиційного символу української оселі.
- Чому темою виставки обрали саме національний рушник?
- У нас час від часу відбуваються виставки з фондової колекції навчально-наукової лабораторії з етнології Поділля. Цього року показ присвячений 25-річчю української держави. Відкрили її напередодні річниці дня народження Михайла Коцюбинського. Демонструємо саме рушники, тому що вони є символом матеріальної й духовної культури українців. Із ними зустрічали поважних гостей та проводжали в дорогу.
- Що символізував вишитий оберіг для наших предків?
- З давніх-давен цей атрибут вважали оберегом української родини. Він втілює гостинність, доброзичливість, чистоту почуттів, безмежну любов до дітей. Вишивати рушники – давній народний звичай. Вони супроводжували людину від народження до смерті.
- Про що можуть розповісти орнамент та кольорова гама?
- Зазвичай рушники двоколірні та триколірні. Після війни, коли був дефіцит ниток, розпорювали різноманітні хустинки, а потім вишивали цим матеріалом, бо не уявляли свого життя без рушників. Придбати ж не було коштів. На кожному зразку можна прочитати, який історичний період переживали українці.
- Представлено рушники тільки Вінницького регіону?
- Переважно Вінницької та Хмельницької областей.
- Скільки експонатів нараховує виставка?
- Нині у відвідувачів є можливість побачити 72 вишитих рушники. Значна частина з нових надходжень. Це подарунки студентів і викладачів нашого університету.
- Всі зразки неповторні й самобутні, та який рушник все ж вважаєте найбільшою гордістю?
- Є 3 рушники, яким більше 100 років.
- Чи відомо імена авторів усіх робіт?
- Якщо рушник передається з покоління в покоління, майстра зазначено. Хоч є такі експонати, які люди просто познаходили в себе вдома чи у знайомих довгожителів. Немає точних відомостей про те, хто саме вишивав. Або, можливо, їх подарували. Це явище було розповсюджене.
- Чому студентам варто відвідати виставку?
- Безсумнівно, кожна людина, яка прийде сюди, відчує особливі переживання. Це стимул, повернувшись додому, дізнатися, чи є в родині такий скарб, справжня реліквія. Ми маємо на меті сформувати не лише любов до традицій, а й підштовхнути молодь до вишивання.
Без вишитого рушника не відбувається жодна важлива подія в житті української родини. Це один із символів нації, його пам’ять та зв’язок із предками. Виставка «Квітує рідна Україна» триватиме до 30 листопада. Тетяна Пірус запрошує всіх доторкнутися до спадщини народу.
Вікторія БОДНАР
|