«Дякую», «спасибо», «данке шьон», «дзенькую бардзо» – ці слова мільйони разів промовляють та чують громадяни країн у всьому Світі в Міжнародний день слова «дякую». З ініціативи ООН та ЮНЕСКО усі вдячні відзначають його 11 січня. Цю дату справедливо можна вважати однією з найбільш ввічливих та безкорисливих у році. Адже саме вона має нагадати всім, що віддячити людині за гарний вчинок, підтримку, не потрібно вигадувати щось грандіозне. Варто лише подарувати добре, щиро сказане слово.

– Дякують по-різному, промовляючи: «дуже дякую», «надзвичайно вдячні», «уклінно вдячні», «щиро дякую», «від серця дякую», «вдячні від душі». Український народ у мовленнєвому плані дуже широко може висловити подяку, – вважає кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики, Володимир Каленич. – Зараз побутує слово «спасибі». Говорять: «велике (величезне) спасибі». Говорити так не правильно, бо словосполучення кальковане з російського «большое спасибо».

За простим словом ховається дещо більше, ніж хороші манери, запевняють священнослужителі. Слово «дякую» має сакральне походження. Щоправда, його духовна цінність з віками втратилась.

– Російське «спасибо» – скорочене від словосполучення, яке вживалося в 16-17 ст. – «Спаси Бог», – розповідає протоієрей Володимир – настоятель вінницького храму святителя Луки Кримського. – спаси Бог тебе за ту милість, добро, увагу, підтримку. Ми дякуємо людині і просимо, щоб вона отримала благо, добро від самого Бога, бо тільки Бог може наділити людину найкращим.

За негласною традицією 11 січня необхідно сказати «дякую» не менше 100 разів. Лише за цієї умови, добро, вкладене в це слово, повернеться.

– Цінним є те, з якими емоціями людина промовляє слова подяки, а якою мовою – зовсім неважливо. Я можу подякувати англійською, арабською, французькою. Кожен все одно будете знати, що це слова подяки,  – вважає біоенергетик Володимир Прибега. – Але можна сказати «дякую», або навіть промовити слова любові, при цьому нічого не відчуваючи. Ці слова будуть – порожнім звуком – як сплеск води. Можна сказати й так, що людина від того просто розтане. Дякуючи, треба вкладати в слова усе найкраще, найсвітліше, що є у вашій душі. Казати так, наче, ви бажаєте людині добра і щастя.

Не скупіться на слова вдячності. Вставши з-за обіднього столу, подякуйте мамі за смачні страви; побачивши за вікном сонце – подякуйте погоді за те, що немає дощу; скажіть «дякую» улюбленій кішці, яка, муркочучи, зустрічає вас з роботи. Адже чути слова подяки приємно всім, не залежно від віку, статі, громадянства чи віросповідання.

Вероніка КОРДОН