На це запитання більшість опитаних студентів відповіли: «На те, що дають мама з татом». Звичайно, брати гроші у батьків не відмовляється ніхто. Їх ніколи не буває багато, але навряд чи тієї суми вистачає на тиждень. Усім хочеться піти в кіно, на дискотеку, в піцерію, на каток. Та коли згадуєш, що в гаманці остання двадцятка на квиток додому, бажання раптом зникає.

Мабуть, найважче у цій ситуації доводиться студентам-платникам.

– Мені батьки дають на тиждень 150 гривень. Крім цього, оплачують навчання, тому просити більше не наважуюся. Щоб якось «протягнути» до п’ятниці, я підробляю: беру участь у різних акціях, роздаю листівки, – розповідає студентка 2 курсу природничо-географічного факультету.

Майже 30% опитаних студентів підробляють. Види заробітку різні: хтось роздає рекламні буклети, хтось займається розповсюдженням косметики, а є навіть такі, які працюють у нічну зміну.

– Кілька годин тому повернувся з роботи. Спати хочеться – жах! Грошей не вистачає, тому працюю продавцем у нічну зміну. Батьки платять лише за навчання, а на все інше намагаюся заробити сам, – каже студент 3 курсу Інституту історії, етнології і права.

Здається, найменше турбує фінансове питання бюджетників.

– Я отримую 700 гривень стипендії. Цієї суми вистачає на місяць. У батьків грошей не прошу, бо вважаю, що у 18-річному віці це вже соромно. Потрібно розуміти, що батьки не зможуть постійно фінансувати своїх дітей, тому варто вже зараз замислитися про майбутнє, – висловлюється студентка 2 курсу Інституту педагогіки і психології.

Незалежно від того, бюджетник ви чи платник, працювати доведеться всім. І чим швидше розпочнете, тим краще для вас.

Юлія ГОРДІЙЧУК