Енергійна і незалежна, весела і жіночна, щира і романтична. Її люблять студенти й поважають колеги. Вона ж вважає себе щасливою людиною. Вона – ректор Вінницького педуніверситету, кандидат педагогічних наук, доцент Наталя Іванівна Лазаренко.

Народилася в м. Вінниці 11 травня 1962 року. Закінчивши ЗОШ №11 ВМР, вступила до Вінницького державного педагогічного інститут ім. М. Островського. Наполегливе навчання у ВНЗ ознаменувалося отриманням диплома з відзнакою та безліччю незабутніх знайомств, подій та емоцій.

«Студентське життя було досить цікавим. Іноді дивуюсь, як все встигала, оскільки намагалася вчитися на «відмінно», працювала в комітеті комсомолу інституту (відповідала за культмасовий сектор). Потрібно було організовувати різні виховні заходи, концерти, КВК, влаштовувати дискотеки. Співала в інститутському ансамблі народної пісні і танцю «Веснянка», – згадує Наталія Іванівна.

Після закінчення вишу влаштувалася працювати вчителем початкових класів у ЗОШ №22 ВМР. Коли запропонували посаду в університеті, довго вагалася, оскільки не хотіла залишати малят, яких дуже любила. Склалося так, що все ж повернулася до альма-матер, але вже викладачем. Сьогодні Наталія Іванівна не шкодує про це рішення, хоч досі підтримує зв’язки зі школою, бо там працюють її колеги, друзі й однодумці.

Закінчила аспірантуру при Науково-дослідному інституті педагогіки Академії педагогічних наук України та в 1993 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук. У 1999 р. отримала вчене звання доцента. Аналізуючи свою професійну діяльність, Наталія Лазаренко зізнається, що найдорожчим для неї є співпраця з енергійною, креативною, ініціативною молоддю – студентами: «Ціную позитивне спілкування з прогресивними, розумними, неординарними особистостями. Негативних аспектів у педагогіці не вбачаю, хоча іноді буває дуже важко, тому що кожен вихованець – індивідуальність, яка має свої уподобання та потреби».

У 2007 році очолила інститут педагогіки, психології і мистецтв. Радіє, що фахове становлення відбувалося на рідному факультеті підготовки вчителів початкових класів. З юнацьких літ важливим вважає вміння чітко визначати мету й засоби для її досягнення. Прагне завжди бути справедливою, стриманою, толерантною, доброю у ставленні до інших: «Часто занадто переймаюся проблемами, хвилююся. Ідеалів не створюю для себе. У кожній людині повинні поєднуватися різні якості. Намагаюся притримуватися тих канонів моралі й духовності, які свого часу привили мені батьки».

Восени 2015 р. на виборах очільника ВДПУ ім. М. Коцюбинського перемогу здобула Наталія Лазаренко. Поставила за мету розвивати університет за різними напрямками, зокрема налагоджувати міжнародні зв’язки та всіляко підтримувати ідеї й починання студентів. Відтак, уже другий рік поспіль новий ректор педагогічного успішно керує навчально-виховним процесом.

«Відчуваю себе молодою завдяки тому, що творчі люди дають уроки сучасного життя, дарують натхнення. На них потрібно рівнятися, не відставати. Разом із тим виконувати обов’язки так, щоб їм було цікаво й університет працював належним чином. Необхідно враховувати інтереси і викладачів, і студентів, дотримуючись водночас вимог освітнього простору», – зауважує ректор.

Вона мріє, щоб в країні настав мир, аби майбутнє було світлим: без фальші, непорозумінь і катастроф. Запевняє, які проблеми не виникали б – ніколи не можна здаватися. Варто бути оптимістом і йти вперед, бо тільки той, хто рухається, досягає мети.

У травні 2017 року Наталія Іванівна Лазаренко зустрічає ювілейну весну. Від імені викладацько-студентського колективу редакція газети «Педагог» вітає Вас із днем народження. Бажаємо, щоб фортуна супроводжувала всі миті сімейного та професійного життя.

Ірина БОГАЧУК