Колись жінкам для щастя було достатньо міцної родини, роботящого чоловіка, здорових та слухняних дітей. Сьогодні ця тенденція стрімко відходить у минуле. Сучасним жінкам цього замало. Нині поняття «жіноче щастя» рівноцінне чоловічому, тому і виникає проблема самотності дівчат.

Прекрасна половина людства поступово перетворюється на так званих «чоловіків у спідницях». У той час, як чоловіки перестають виконувати свою гендерну роль.

Опитування Державного інституту сім’ї та молоді дало такі результати: 49% дівчат вважають найважливішим у житті створення сім’ї, а 68% – здобуття вищої освіти та працю за фахом.

Щоб побачити цю різницю статистики не потрібно, все і так зрозуміло. Сучасна жінка – ніби героїня поеми «Мороз Красный нос» Миколи Некрасова: «В игре ее конный не словит, в беде – не сробеет, – спасет: коня на скаку остановит, в горящую избу войдет!»

Завдання жінки бути берегинею домашнього вогнища, а чоловіка – годувальником. У наш час панянки можуть успішно виконувати обидві ролі. Стереотип: жінка-кар’єристка зазвичай є самотньою – не відповідає дійсності. Сьогодні не дивно, що матері, які виховують двійко і більше дітей, можуть обіймати високі посади. Психологи запевняють: існує активний тип людей, у яких вистачає енергії на роботу і на сім’ю.

Кожен чоловік прагне мати дружину, котра буде слабшою за нього, аби оберігати її, виховувати, допомагати. За словами заслуженого артиста України Олександра Немченка: «Образ незалежної, гордої, успішної ніколи не приверне увагу чоловіка, він просто зрозуміє, що не потрібен вам і пройде повз…». Тому варто обирати: або ти незалежна, самодостатня, але самотня; або ж – ніжна, тендітна, чуйна та заміжня.

Аби краще розібратися в цій проблемі, варто дізнатися думку компетентної особи. На запитання: «Чого жінки стають феміністками?» та «Чи справді їм не потрібні чоловіки?» – психолог, авторка багатьох наукових праць Юлія Короцінська відповідає так:

– Ними захоплюються, їх наслідують, до них бояться підійти. Сильні жінки, кар’єристки, феміністки – їх можна назвати по-різному. Вони справляють враження дуже стійких і впевнених, незалежних і щасливих. Та чи є так насправді? Можна виокремити декілька основних причин активного позиціонування жінками себе як незалежних від чоловіків: наслідування сімейної моделі поведінки, проблеми у стосунках із батьком, невдале кохання, віяння сучасності, стереотипи.

Досить часто можемо бачити сім’ї, де усім керує мати, а батько займає другорядну позицію. Усі його дії піддаються критиці, тому з часом знімає з себе відповідальність. Згодом це завершується розлученням чи пияцтвом. Маленька дівчинка, спостерігаючи за поведінкою матері, впевнена, що саме такою має бути сім’я і змалечку всотує в себе фрази: «Нічого ти без мене не вартий!», «Знову все зробив не так!», «Я самостійна і незалежна, а ти – нездара!».

Якщо в дівчинки не склалися стосунки з батьком, вона продовжує відігравати тактику «незалежності» в дорослому віці. На те буває низка причин: батько не знає, як поводитися з дівчатками й уникає контакту; постійно зайнятий роботою; взагалі не бере участі у вихованні через розлучення. Дитина вважає себе непотрібною. Тому, будучи дорослою жінкою, починає демонстративно розривати стосунки з чоловіками. Аргументуючи, що вони не варті її любові та поваги, або ж починає конкурувати з ними, весь час доводити, що вона краща.

Невдале кохання, яке супроводжується стражданням, розчаруванням і впливає на самооцінку, теж може знаходити своє відображення в подібній поведінці. Така дівчина впевнена: краще не мати справи з жодним із чоловіків, аніж ще раз відчути подібну образу і біль. Занурюється в роботу, будує кар’єру і щосили демонструє власну впевненість та незалежність.

Остання, але не менш значуща причина – те, що чуємо з екранів телевізорів, від наших друзів і близьких. Це відіграє важливу роль у формуванні уявлення про світ. Дівчата, що хочуть бути «в тренді» і ще не мають власної позиції, можуть використовувати подібні гасла. Для них – це явище тимчасове, яке має місце переважно в підлітковому віці. Якщо у батьківській сім’ї стосунки склалися добре, то з часом думка змінюється, дівчина прагне створити чудові стосунки з чоловіком.

Варто зазначити: те, про що відкрито заявляємо, найбільше болить. Заклик «Ви мені не потрібні!» дуже схожий на «Скажіть, що я вам потрібна!». «Розуміння вам та взаємоповаги!» – радить представницям прекрасної половини людства психолог Юлія Короцінська.

Вікторія НАДКИРНИЧНА