Жінки – дуже цікаві особистості, від яких чоловікам частенько доводиться чути: «Я так втомилася», «Мені все набридло». Не кожен буде вислуховувати раптові істерики обраниці, надавати витівкам коханої особливого значення. Коли жіноча чаша терпіння стає переповненою, нічого не залишається, як закритися в кімнаті, набрати купу хустинок і плакати, звинувативши увесь світ у власних проблемах.

На думку хлопця, дівчина може розплакатися без вагомих на те причин. Така поведінка часто обеззброює, заганяє представників сильної статі в глухий кут. Як говориться: «Жіночу логіку чоловікам зрозуміти не під силу», тому доводиться час від часу догоджати своїм коханим.

Кажуть, сльози – мова душі. Навряд хтось сперечатиметься і стосовно того, що в потрібний момент це буде можливістю привернення уваги, викликавши співчуття. Це виявляє надзвичайний каскад емоцій, підкріплений характером, настроєм та іншими факторами. Жінки плачуть, коли відчувають фізичний або душевний біль, від образ, від нерозуміння, невідповідності бажаного й дійсного.

Справа в тому, що для прекрасної половинки людства, сльози – найкращий метод самовираження, причому абсолютно не важливо, який у неї вік і соціальний статус. Причин поплакати вдосталь, вони вельми рідко повторюються. Якщо сьогодні дівчина плаче, бо їй коханий не подарував квіти, то завтра плакатиме через те, що подаровані троянди не такі, як хотілося.

Найчастіше причиною капризної поведінки може бути банальний недолік уваги з боку юнака. Таким чином жінка намагається привернути увагу до власної персони, достукатися до чоловічого серця (а іноді й гаманця), оскільки з дитинства звикла вирішувати проблеми плачем. Часто сльози допомагають полегшити страждання. У цьому немає нічого ганебного, виплеснувши потік негативної енергії, на душі стає набагато легше, а негаразди здаються не такими страшними. Постійний плач є ознакою депресивного стану або досить серйозного захворювання.

Якими б не були причини жіночих сліз, чоловікам все одно цього не зрозуміти. Краще просто любити та піклуватися про коханих. Не варто боротися з тим, що і так не до кінця зрозуміло.

Наталія ГАВРИШ