«Портрети риб та натюрморти пейзажів – це гра уявленнями і зрозумілими образами, котрі дарують задоволення душі і тіла» (Олена Михайловська про «Прості задоволення Олександра Куркчі»).

Неможливо пройти повз галерею, щоб не заглянути та понишпорити серед обрамлених шматочків душі художника – серед картин. Адже кожна (кожна!) картина – це своєрідне криве дзеркало, у якому бачимо себе.

Таку кімнату дзеркал влаштувала галерея «Інтершик», де експонувалися роботи молодого художника-живописця Олександра Куркчі (м. Хмельницький).

У свої 38 років встиг побувати зі своїми роботами на багатьох всеукраїнських виставках, фестивалях (у Вижниці, Донецьку та Львівській області), експонувався за кордоном. Полотна художника зберігаються в зібраннях музеїв України, а також приватних колекціях (США, Німеччина, Аргентина, Франція, ПАР).

Більшість робіт, представлених на виставці, присвячені морським глибинам та їх мешканцям – рибам. Окремі назви точно відповідають зображеному, а відтак дещо спрощують та обмежують фантазію глядачів. Наприклад, такі назви: «Велика червона риба» (50х150 см, 2010 р.), «Велика синя риба», «Великий рудий кенгуру» тощо. Але, коли спершу оглядаєш картину, а потім читаєш назву, то це – вибух мозку. Адже побачив ти ого-го-го скільки, а виявляється, що все це «прості задоволення».

Картина «Легенди минулих віків» (2008 р.) узагальнює в собі все, що бачимо в галереї. Усвідомлюєш це лише тоді, коли твій огляд завершується тим самим, чим і починався – саме цією картиною. На ній зображено дещо осучаснені наскельні малюнки, які залишили предки. А коли оглядаєш усю експозицію, помічаєш, що майже кожна картина містить якийсь подібний малюнок чи хоча б його незначний елемент.

Також на виставці було презентовано такі картини: «Прості задоволення», «Ранок на площі», «Легенда минулих віків», «Холодна таємниця морських глибин», «Тепла таємниця морських глибин», «Сонце червоного дракона»,  «Жук та формула», «Формула янгола», «Червоні близнюки», «Матеріанство», «Килим бажань», «Килим почуттів» та багато інших.

Біля кожної роботи зупиняєшся ти та зупиняється час. Здається, заманить щось до середини − і не вирватися вже звідти потім. «Прості задоволення» − задоволення для нервів, мозку, емоційного стану. Вони муркочуть, напружуються, розслабляються, їх вражає подив і шокує побачене – усе одночасно. Полотна Олександра Куркчі – еліксир для душі поціновувачів та для волосся простих відвідувачів, яке починає стовбурчитися від побаченого.

Волосся стояло дибки від побаченого у
Даші ГОРОБЧУК