Тієї ночі спала надто міцно. Проспала… Моєму розчаруванню не було меж. Прокинулася від галасливої метушні надворі, а, можливо, від яскравого промінчика, який так і закликав: «Чого ж ти спиш, такий день сьогодні!!!».

Встаючи з ліжка, одразу ж відчула запах такої очікуваної пасочки, який з самого ранку витав в повітрі. Це був блаженний аромат, наповнений святковим настроєм та солодом печі.

Підходячи ближче до столу, побачила великі різнокольорові намистинки – великодні яєчка, які вигравали багряними, світлими кольорами. Деякі з них навіть мали незвичайний візерунок, кожен з яких зберігав якусь певну сакральну символічність.

Нахиляючись ближче до цієї невимовної краси, за спиною почулося таке святкове: «Христос Воскрес, донечко!». Ні хвилини не роздумуючи, відказала: «Воістину Воскрес, матусю»…

Світлана ГЕРУК