Нині чимало студентів, окрім навчання, вносять до буденного графіку робочі години.

Аби допомогти батькам, заплатити за освітні послуги чи для того, щоб забезпечити цікавий різноманітний відпочинок, молодь активно працевлаштовується.

Ми поцікавилися у студентів, яким був їхній перший заробіток.

Юлія Гродська (ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 3 курс):

Уперше влаштувалася на роботу влітку 2016 року консультантом в магазин «Шик і блиск». Не скажу, що було важко, але проблема в тому, що доводилося спілкуватися з різними людьми. Працівники, звичайно, пояснили, як правильно розмовляти з відвідувачами, вітатися й консультувати з певних питань. Інформацію про товари надіслали електронною поштою. Я роздрукувала і буквально вивчила все. Коли щось забувала, можна було прочитати з етикетки товару, але бажано так, щоб клієнт цього не зрозумів. Працювала з 9 до 21 години. Безперечно, втомлювалася. Робота не дуже подобалася, тому що було нудно щодня виконувати одне й те саме.

Марія Шевченко (ВНТУ, 1 курс):

Улітку працювала продавцем-консультантом у відділі побутової хімії. Метою було заробити кошти й отримати досвід роботи. Протягом двох місяців добре попрактикувалася та стала більш комунікабельною. Було неважко, одразу зрозуміла, що і як виконувати.

Володимир Наконечний (ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 1 курс):

Уперше заробив кошти, підробляючи репетитором. Я допомагав школярам поглибити знання з математики й фізики. Спочатку було важко донести матеріал до дітей, але з часом почав звикати і мені стало набагато легше. Репетиторство не втомлювало, оскільки знав, що займаюся корисною справою. Тішить, що учні мене поважають і люблять.

Богдана Загика (ВПТУ №15, 1 курс):

Перший заробіток отримала ще в 7 класі в с. Задубрівці. Тоді я робила зачіски та макіяж. Пізніше переїхала до смт. Оратова. Після навчання ходила до перукарні й намагалася допомогти працівникам. Після школи, як і мріяла, маю нагоду здобувати професію перукаря. Втомлююся рідко, тому що робота приносить задоволення.

Олексій Лепханов (ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 1 курс):

Робота офіціанта принесла мені перший заробіток. Подобалося цим займатися, тому що була можливість постійно спілкуватися з людьми. Спочатку надто мало знав про страви, тому відчував певний дискомфорт. Та згодом вивчив меню, щоб розповідати клієнтам те, що їх справді цікавило. Відвідувачі траплялися різні. Неможливо всім подобатися. Радий, що є чуйні й добрі люди, які ставляться з розумінням до твоєї праці.

Як бачимо, студенти намагаються заробляти кошти по-різному. Комусь подобається обраний варіант, а хтось ще взагалі не готовий до працевлаштування. Робота – це нелегко. Для того, аби досягти бажаного, потрібно повсякчас старатися й намагатися не потурати головному ворогові успіху – власній ліні.

Підготував

Владислав БУБЛІЧЕНКО